Космічні ціни на автівки в Сінгапурі — свідома політика уряду. Який ефект вона має?

Ціна автомобіля може вп’ятеро перевищувати вартість у країні виробника через мита, акцизи, а також необхідність купувати дорогий дозвіл раз на 10 років.

Дата публікації: 7.7.2022 Розділ: Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Податки та квоти роблять придбання автомобіля в Сінгапурі справжньою розкішшю. Ціна автівки тут може вп’ятеро перевищувати її вартість у країні виробника. Таку політику уряд проводить, щоб обмежувати кількість приватного транспорту на дорогах, повідомляє Bloomberg Citylab.

34-річна жителька Сінгапуру Еллі Лім народила дитину й вирішила купити новий позашляховик Volvo, але відмовилася від цієї затії, дізнавшись, що він обійдеться їй у понад 140 тисяч доларів.

Крім високих відсотків за кредитами, цін на пальне та техобслуговування, з власників автівок стягують акциз і реєстраційне мито, яке збільшує вартість машини.

А головне — діють квоти на кількість приватного транспорту. Тому охочі купити автомобіль подають заявку на участь в аукціоні, який проводиться двічі на місяць. На ньому можна придбати десятирічний дозвіл на володіння машиною. Він дуже дорого коштує, фактично це ціна ще однієї машини преміум-класу. А коли спливуть десять років, потрібно або купувати новий дозвіл, або продати автівку, або утилізувати її.

Такі суворі умови влада врівноважує значними інвестиціями у громадський транспорт. У Сінгапурі цілком можна обійтися без власної автівки. За останні десять років кількість автобусів збільшилася на тисячу, додалося 200 електропоїздів, будуються три нові лінії метро. Незабаром 80% жителів зможуть дійти пішки до найближчої станції метро за десять хвилин або менше. Щороку уряд субсидує проїзд у громадському транспорті на 1,4 мільярда доларів.

«Якщо ви містопланувальник, варто вивчити досвід Сінгапура, — вважає економіст Сун Сен Ун. — Це одне з небагатьох міст, якому вдається знижувати кількість автівок. Ви не можете будувати більше доріг, не відбираючи простір і ресурси в інших, тож якщо хочете водити, мусите платити».

Однак не всі міста можуть собі дозволити таку ж транспортну політику. Сінгапур це невеликий острів, який сполучається з сусідньою Малайзією лише двома дорогами. Тут немає таких транзитних потоків, як у багатьох інших мегаполісах. На площі, меншій ніж Київ, живе п’ять мільйонів людей, і при цьому в рейтингу заторів TomTom це місто-держава посідає 88 місце (в той час, як українська столиця — третє).

Висока вартість автомобіля також поглиблює нерівність. Для багатих сінгапурців, які купують Jaguar, Porsche чи Ferrari, додаткові мита та дозволи видаються не надто дорогими на тлі вартості розкішної автівки. Тому дорогих машин на вулицях більшає, а бюджетних — меншає.

Читайте також: Як у Сінгапурі вирішили житлову кризу і чому зараз там найбільший відсоток власників житла?