Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 302 днів. За цей час ми опублікували 26351 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: Ostap Senyuk / Unsplash

У Львові перекладуть українською та впровадять стандарти догляду за деревами в місті, розроблені польською організацією Instytut Drzewa, повідомила Олександра Сладкова, голова управління екології департаменту містобудування Львівської міськради.

У Польщі три стандарти, за її словами, є на столі практично кожного міського працівника, який має справу з деревами.

Стандарт обрізки та догляду

Стандарт визначає необхідні чи навпаки заборонені процедури для дерев у тому чи іншому віці. Зокрема, будь-яке втручання в дерево віком понад 60 років має бути чітко обґрунтованим, адже в такому дереву легко завдати шкоди.

«Чим більше правильних втручань здійснено від наміру посадити дерево до його дорослого стану — тим меншими є втручання, ризики і, врешті-решт, кошти на утримання протягом всього подальшого життя дерева в місті», — пояснює Сладкова.

Стандарт охорони дерев під час будівельних робіт

Цей документ роз’яснює, як не нашкодити деревам при ремонтах, реконструкціях, прокладанні мереж, новому будівництві. Описано весь процес від початку проєктування і до завершення благоустрою.

Особлива увага — до розкопів коренів, адже здоров’я саме кореневої системи найбільше визначає здоров’я і стійкість дерева. Крім того, є рекомендації, в яких випадках краще проводити заміну дерева, ніж намагатись зберегти усіма силами.

Стандарт інспекції та діагностики дерев

«Цей стандарт особисто для мене виявився найцікавішим. В нас, на жаль, все зведено до загальних фраз, особистого досвіду та інтуїтивних відчуттів тих, хто обстежує з вироком “аварійне” чи “не аварійне”. Насправді, як легко здогадатися, все набагато складніше», — коментує Сладкова.

Діагностика починається з оцінки цінності дерева відповідно до різних параметрів. А лише після того оцінюються його вади. Інформація сумується і оцінюється ризик. 

Ступінь ризику визначає дату наступного обстеження. Для якогось дерева це 10 років, для якогось може бути три місяці. З докладною інструкцією цю роботу може робити один інспектор. Комісія збирається лише тоді, коли ситуація критична.

Фото: facebook.com/alexandra.sladkova.31

«Польща прийшла до цих стандартів, пройшовши дещо інший шлях, ніж ми. Коли в нас в 90-х і 2000-х жодних реконструкцій не було, в них більшість вулиць обездеревили на догоду страхам мешканців, що дерева впадуть чи зроблять тінь вдома, і що дуже треба паркомісця і “ще одну смугу”. Тому тепер тут цінують кожне дерево», — зазначає Сладкова.

В парках також, за її спостереженнями, відбувалася інша, ніж в Україні, ситуація. Відсутність проміжку в догляді зумовила появу великої кількості густих і часто інвазійних самосівів, а також стихійні висадження дерев мешканцями. Тому питання покращення стану парків через розущільнення там не стоїть.

Читайте також: Як працює «зеленбуд» у Кракові?

До вересня три стандарти планують перекласти українською, провести у Львові навчання кожному стандарту для відповідних служб, затвердити стандарти на місцевому рівні. Сподіваються, що стандарти вдасться ухвалити й на національному рівні.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button