Мінерал кобальт робить електромобілі не такими «зеленими»: що відбувається на кустарних шахтах ДР Конго?

Видобуток кобальту є чи не найбруднішим місцем чистої енергетики, зокрема виробництва електромобілів. На кобальтових шахтах у ДР Конго працюють діти, видобуток значно шкодить довкіллю.

Про це йдеться у матеріалі The Economist, адаптований переклад якого опублікувало ITC. Також цій темі присвятив один із нещодавніх випусків американський журналіст та влогер Джонні Гарріс.

Зараз кобальт є основою зеленої енергетики та нових технологій. Мінерал використовують в акумуляторах телефонів, ноутбуків та електромобілів. Саме кобальт регулює температуру та стійкість електробатареї: завдяки йому електрокари здатні долати великі відстані без підзарядки та не вибухають. За прогнозами, до 2050 року споживання кобальту може зрости вшестеро.

Кустарні шахти ДР Конго

У Демократичній республіці Конго зосереджено приблизно 70% світових покладів кобальту. Загалом ця країна має величезні поклади коштовних ресурсів, таких як діаманти, золото, мідь, уран, вугілля та нафта, завдяки яким могла б уже бути однією з найбагатіших держав світу. Однак століттями і ресурси, і працю її населення експлуатували колонізатори.

Видобуток кобальту в ДРК є побічним продуктом великих мідних шахт — не надто ефективних. 15% видобутку припадає на кустарні шахти, причому навіть ця частка в рази перевищує обсяг видобутку в Росії, другої країни в світі за покладами. При цьому кустарні шахти видобувають руду вищого сорту, ніж на великих шахтах.

На кустарних шахтах працюють 140-200 тисяч конголезців, більшість з яких заробляє менш як 10 доларів на день. Водночас у країні три чверті населення заробляє менш як два долари на день. Від кустарного видобутку корисних копалин залежить 60% домогосподарств у регіоні.

Про дотримання стандартів праці на кустарних шахтах не йдеться, до видобутку кобальта залучені навіть семирічні діти. Смертельні обвали — поширене явище.

Крім того, сфера видобутку далеко не екологічна: вона має наслідком вирубування лісів, забруднення довкілля.

Домінування Китаю

Міжнародні компанії, які піклюються про свій імідж, часто намагаються відстежувати походження кобальту. Apple перераховує всі свої підприємства з переробки кобальту, Tesla і Volvo слідкують за ланцюгами поставок за допомогою системи на основі блокчейну. BMW запевняє, що купує виключно в Австралії та Марокко. Tesla зменшує кількість кобальту в батареях.

Водночас 15 з 19 кобальтових шахт ДР Конго контролює Китай. Хоч за законом торговельні склади, які купують руду, повинні належати конголезцям, неформально вони навіть називаються La Maison Chinoise (китайські будинки).

Китай почав видобувати кобальт за кілька років до зростання попиту на електромобілі та підвищення цін на цей мінерал. Це стало можливим завдяки плановій економіці КНР, яка дозволяє будувати довгострокові стратегії — на десятиліття, — на відміну від західних приватних корпорацій, орієнтованих на швидкий успіх та хороші показники по квартальних звітах.

При цьому Китай не постачає цей мінерал за кордон, а використовує для виробництва власних дешевих електромобілів.

Одним зі способів зменшення шкоди від ситуації могли б стати інші акумулятори без кобальту, які вже розробляються. Та ще кращою альтернативою була б відмова від автомобілізації — адже у світі зростають не лише продажі електричних автівок, але й приватного транспорту загалом.