Верховний Суд заборонив будувати торгово-розважальний центр на Поштовій площі у Києві. Про це стало відомо з відповідної постанови Верховного Суду. До того ж, суди першої та другої інстанцій скасували містобудівні умови та обмеження на забудову території, повідомляє Чесно.Київ.
Компанія «Хенфорд Україна» планувала будувати ТРЦ в історичній частині Подолу під виглядом транспортної розв’язки. У 2013 році видання «Наші Гроші» розповідало про зв’язок цих фірм з колишнім оточенням експрезидента Віктора Януковича, а саме Андрієм Кравцем, який тоді очолював Державне управління справами.
За словами експерта Олексія Ховратенка, рівень підняття ґрунтових вод на Подолі становить чотири-п’ять метрів. І забудова площі могла призвести до катастрофічних наслідків і для самої розв’язки, і для метро.
У 2015 році під час будівельних робіт було знайдено давню дерев’яну вулицю часів Київської Русі ХІ-ХІІ століття. За даними археологів, мощена колодами вулиця піднімалася вгору в бік нинішнього фунікулера. Тож на місці розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб. Саме під цим-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом.
На невеликій ділянці, яку археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев’яної огорожі, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби. Садиба була досить великою і добре укріпленою. Археологи знайшли залишки дерев’яних колон у стані in situ (тобто знайдений артефакт не переміщувався зі свого початкового місця розташування).
З того часу громада та наукова спільнота активно виступали проти будівництва ТРЦ, почали водити екскурсії по розкопкам, а також створили сайт «Музей на Поштовій площі».
У 2018 році Верховна Рада ухвалила постанову про збереження історико-культурної спадщини, створення національного музею на Поштовій, але не одразу. На одному з засідань нардепи побилися через розкопки. Одна частина обранців виступала за ідею перетворити частину Подолу на музей, а друга – за дозвіл на будівництво ТРЦ і паркінгу. Тоді ж активісти забарикадували зовні двері, щоб депутати підтримали проєкт, але ті зняли їх з петель і втекли через чорний хід. Згодом нардепи все ж проголосували за проєкт у першому читанні, друге – провалили. Тоді знову люди вийшли на акцію протесту. Лише після цього депутати проголосували за створення музею.
Майже одразу, під тиском містян, Київрада ухвалила рішення, яке дозволило зберегти знайдені артефакти і продовжити археологічні розкопки. Депутати виділила на створення археологічного музею 27 млн гривень. Тоді Києва Віталій Кличко, коментуючи рішення, заявив, що воно передбачає створення на Поштовій площі музею. Проте пізніше розкопки зупинили через брак фінансування.
У 2019 році Поштова площа набула статусу пам’ятника археології та історії національного значення.
Представники ініціативної групи зі збереження національної пам’ятки розробили дорожню карту виходу із кризової ситуації на Поштовій площі. Але, за їхніми словами, ні центральна, ні місцева влада їх не чує.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті