Покупці обманюють каси самообслуговування. Як супермаркети з цим борються?
В одного американського ритейлера є 50-відсотковий поріг — покупець вважається надійним сканувальником, якщо правильно просканує хоча б половину покупок.
В одного американського ритейлера є 50-відсотковий поріг — покупець вважається надійним сканувальником, якщо правильно просканує хоча б половину покупок.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Ритейлери щочастіше обладнують каси самообслуговування новими технологіями, які здатні зловити покупців на крадіжці, йдеться у матеріалі Forbes.
Каси самообслуговування стають все популярнішими. У 2019 році у світі встановили 80 тисяч таких апаратів, а торік ця цифра сягнула 200 тисяч, за даними консалтингової фірми RBR.
Водночас у ритейлерів, у яких половина транзакцій проходить через каси самообслуговування, непродуктивних товарів може бути на 75% більше, ніж у традиційних магазинах, свідчить дослідження Університету Лестера.
За бажання надурити мережу, найлегше видати дорогий ваговий товар за дешевший: наприклад пробити стейк рібай як цибулю. Часом витриманий сир покупці кидають у пакет із покупками, не просканувавши. Штрих-код від дешевого вина ліплять на пляшку дорогого. Дехто старанно пробиває всі товари, але йде з ними, не заплативши.
У багатьох випадках покупці, яких зловили на крадіжці, можуть спробувати переконати, що пробили не той товар помилково.
Для психологічного тиску деякі мережі встановлюють екран на рівні обличчя, щоб у людини складалося враження, ніби за нею спостерігають. Інші ритейлери транслюють обличчя покупця на екран комп’ютера. Однак насправді відео не записується і навіть не моніториться в реальному часі співробітником.
Деякі каси можуть розпізнавати продукти за допомогою камер і штучного інтелекту. Наприклад, якщо покупець кладе стейк і намагається пробити його як цибулю, машина це розуміє і вказує на це. Або якщо людина кладе на касу зелений овоч, система розпізнає колір і дасть можливість пробити його лише як спаржу, зелені боби чи броколі.
Штучний інтелект також визначає, коли товар кладуть у зону для просканованого товару без сканування. Завдяки цій технології повідомлень про помилки покупців стало на 80% менше порівняно з касами, які просто використовують ваги.
Також за роботою кас можуть стежити чергові — не просто співробітники, вільні в певний момент, а ті, хто пройшов спеціальну підготовку.
Ритейлери також мусять знаходити баланс між тим, щоб попереджати крадіжки й одночасно не відлякати клієнтів. Тому покупців не хапають за руку і не вмикають сирени, а просто м’яко вказують на помилку. В одного американського ритейлера є 50-відсотковий поріг — покупець вважається надійним сканувальником, якщо правильно просканує хоча б половину покупок.
«Дуже важливо не відвернути покупця від магазину. Адже він або вона дійсно могли просто помилитися. Ми аж ніяк не хочемо ставитися до людей як до крадіїв, бо це зіпсує їхнє враження від магазину і вони можуть не повернутися», — зазначає Метт Редвуд із компанії Diebold Nixdorf, чиї каси самообслуговування використовують у мережах Ikea і Lidl.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті