Команди містян можуть виграти облаштування міського саду в своєму дворі. Як подати заявку?

Всеукраїнська ініціатива «Сади Перемоги» спрямована на ефективне використання кожного клаптику землі для вирощування харчових продуктів, щоб не допустити продовольчої кризи в Україні.

Дата публікації: 4.8.2022 Розділ: Топ-новини Автор: Тарас Кайдан

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Ще під час Першої та Другої світових воєн уряди США, Великобританії, Канади, Австралії та Німеччини на державному рівні впроваджували програми міського городництва у парках та на приватних ділянках. Крім непрямої допомоги військовим зусиллями, такі сади (Victory Gardens) також допомагали підтримувати бойовий дух жителів та були частиною щоденного життя «домашнього фронту» цих країн. ‘Dig for dignity’ (англ. «Копай для гідності») став одним зі слоганів програми, а кожна міська грядка була ніби оборонною позицією в тилу

Організатори програми «Сади перемоги» в Україні переконані, що вирощувати їжу можна і треба не лише у сільській місцевості, а й у наших містах. Саме тому вони запрошують міські команди заповнити форму для участі у конкурсному відборі проєктів міських садів до 19 серпня. Переможці отримають необхідні для реалізації саду ресурси, супровід планування і експертну підтримку (детальні умови участі та відбору ви знайдете у формі реєстрації).

«Сади перемоги» – ініціатива проекту міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGE), фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International.

Що ж таке цей міський сад?

Міський сад/город – це публічний простір, створений для вирощування овочів, фруктів, зелені в міських умовах, що водночас є сталим інструментом спільнотворення, розбудови довіри між місцевими жителями, психологічного розвантаження, екоосвіти та промоції свідомого споживання.

*«Cмачне знайомство» у* *Розсаднику* *– просторі міського садівництва та городництва у Львові*

Такі сади

створюють на різних локаціях: у дворику житлового кварталу, поруч зі студентським гуртожитком чи молодіжним центром, у школі чи дитсадку, у парку, на балконі чи підвіконні власної квартири, у вашому офісі чи улюбленому закладі харчування, у новоствореному прихистку для ВПО чи навіть на даху громадської чи житлової будівлі;
мають різний масштаб: від кількох квадратних метрів на балконі чи паркомісці у дворі до повноцінних городів на кілька сотень квадратних метрів;
використовуються невеликою спільнотою, працівниками/відвідувачами закладу чи установи, або ж цілим житловим кварталом чи районом;
координуються сусідськими спільнотами, муніципалітетами, громадськими організаціями чи колективами конкретних закладів;
фінансуються з різних джерел: міські бюджети, внески спільноти (краудфандинг чи регулярні внески учасників саду), приватними власниками ділянок чи приміщень, приватними закладами (ресторанами, офісами, магазинами, через дотичні до теми національні чи європейські грантові програми

У міських садах вирощують салати, овочі та фрукти, ягоди, пряні трави чи навіть їстівні квіти. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) зазначає, що міські городи навіть можуть бути набагато екологічнішими та ефективнішими, ніж традиційні.

Та все ж справжня цінність міських городів не завжди у вирощуванні їжі.

Чому городництво у містах має сенс

Практика міського городництва приносить користь жителям відразу у кількох вимірах та стає свого роду «мультитулом» для кожного зацікавленого містянина і для міста в цілому. Чому так?

– бо формується жива екоосвітня лабораторія в міських умовах

Тут ви можете навчатися відразу на практиці, наочно побачити весь довгий шлях від насінини до тарілки та супроводжувати усі етапи росту рослини, навіть надихнутись на формування здоровіших харчових звичок та свідоме споживання. До того ж “лабораторія” залишає простір для експериментів, пошуку шляхів ефективного та екологічного вирощення їжі у місті (як от, спільна висадка сортів з різним терміном дозрівання, висадка із маленькими відстанями для зменшення бур’янів та затримання води, мульчування, теплі грядки, гідропонічні системи, вертикальні ферми тощо.), і часто стає майданчиком для обговорення міської екології, учасницького міського планування та розбудови спільнот.

IMPACT FARM – експериментальний простір для гідропонного вирощування та навчання на території університету у Копенгагені

-бо твориться простір спільнотворення, взаємодопомоги і довіри

У міському саду ви нарешті познайомитеся із сусідами, новими жителями району чи просто зустрінетеся з цікавими людьми, з якими навряд чи б перетнулися у буденному режимі; знайдете однодумців для обговорення нових ідей чи колаборації для вирішення проблем, що вас завжди турбували. Окрім грядок, міські сади часто мають зони відпочинку, подій, спільних обідів та барбекю, місця для ігор. Так локація може стати ще й улюбленим місцем зустрічі і приємного дозвілля для жителів із різними потребами. Оскільки практика відкрита для всіх, без «мінімальних вимог» чи «критеріїв відбору», міські сади забезпечують залученість різних груп (в тому числі вразливих груп населення) і стають місцем єднання та пошуків порозуміння.

– бо городництво допомагає інтегруватися у новому середовищі

Багато людей втратили свої домівки через війну і змушені починати спочатку у інших часто зовсім незнайомих містах. Міський сад може стати однією із точок дотику з місцевою спільнотою, безпечним і дружнім місцем, а догляд за рослинами дозволить виробити рутину, яка допоможе знайти сили будувати своє знову, «вкорінитись» на новій землі.

– бо це майже як похід до психолога чи медитація

Так звана садотерапія, догляд та спостереження за рослинами може значно знизити рівень тривоги і стресу, допоможе зловити трішки спокою через медитативну практику повторюваних механічних дій (копання, виполювання, поливання), додасть миттєвої радості від спостережень за прогресом і поїдання виплеканих власноруч помідорок чи руколи.

Та й приємні фізичні активності на свіжому повітрі точно додадуть трохи енергії і бажання щось робити в інших сферах.

*Користувачі громадського міського саду у спальному районі Каунаса (Литва)*

– бо це дієве тактичне рішення для адаптації до змін клімату

Свіжі продукти потрапляють прямо на ваш стіл без довгих шляхів транспортування, шарів пластикових пакувань та пов’язаних з цими процесами енергозатрат та викидів у природне середовище. Міські сади стають додатковими зеленими зонами, що сприяють зниженню температури та запобіганню утворенню теплових островів, поглинають надлишкові опади, покращують якість повітря і стають принадами для комах-запилювачів, харчами для птахів. Перетворюючи сухе листя, траву, дерев’яну стружку у мульчу для утримання вологи у грядках, використовуючи компост із харчових відходів для вирощування, повторно використовуючи матеріали для влаштування елементів городу, міські садівники допомагають уникнути викиду у середовище шкідливих речовин, що критично впливають на зміни клімату.

– бо це ще й складова міського планування і комплексних стратегій

Ініціація і втілення міського саду – це інструмент прямої участі у міських перетвореннях. Це модель досить раціонального і сталого використання міського простору, а головне – механізм учасницького міського планування та прийняття спільних рішень різними зацікавленими групами жителів. Така практика може адаптовуватись і використовуватись ще й в інших контекстах у сфері міського планування.

Багато європейських міст уже роблять міські сади частиною своїх політик, стратегій адаптації до змін клімату, сталого розвитку чи навіть громадського здоров’я, створюють законодавчі та інституційні рамки, що спрощують і стимулюють появу нових міських городів та стале функціонування існуючих (наприклад, Програма міської агрокультури у Рейк’явіку, Програма садів у початкових школах Slow Food Macedonia, муніципальні овочеві сади у грецьких містах, навчальні програми у школах та дитячих садочках, Програми міських садів Барселони та Люксембургу).

Громадський сад Himmelbeet у Берліні, як ціла міська система із власним кафе, продажем вирощених овочів, місцем відпочинку та освітніх подій для всіх бажаючих

– бо це наш особистий внесок у перемогу

Локальне вирощування їжі ( навіть у невеликих масштабах міських городів) знижує навантаження на транспортну і аграрну інфраструктуру, дозволяє частково або повністю забезпечити себе та свою сім’ю харчовими продуктами або допомогти тим, хто цього потребує. Це один із наших способів тримати тиловий фронт, об’єднуватись та підтримувати один одного у час, коли це критично необхідно.

Організатори запрошують долучитись до ініціативи: «Можливо, саме для вас міське городництво стане чи то корисною терапією, чи простором для порозуміння і гуртування з сусідами, чи особистим внеском у сталий розвиток свого міста та наближенням перемоги . Або ж ви уже маєте круту ідею міського саду у вашому місті і потужну команду, що готова працювати над її втіленням».

Міські команди запрошуються (ОМС, комунальні установи та комунальні підприємства) для заповнення форми для участі у конкурсному відборі проектів до 19 серпня. Переможці отримають необхідні для реалізації саду ресурси, супровід планування і експертну підтримку.