Питна вода в Києві не така погана, як звикли вважати, однак забруднення водойм є значною проблемою, а чимало мікрорайонів міста не мають доступу до зелених зон. Про це йдеться у дослідженні «Якість життя та екологічна безпека в Києві», яке третього серпня презентувала команда ГО SaveDnipro. 

Автори дослідження поділили Київ на 49 умовних мікрорайонів і проаналізували стан довкілля за такими складовими: забруднення водойм, повітря та ґрунтів, ситуація з відходами та доступ до зелених зон. За цими показниками склали рейтинг мікрорайонів.

Найвищі бали отримали Конча-Заспа та Пуща-Водиця. Найнижчі ж показники — у Микільської Слобідки, Соцміста та Старої Дарниці, Райдужного і Воскресенки, ДВРЗ та Позняків. Іноді рейтинг мікрорайону низький через відсутність даних (як, наприклад, в Микільської Слобідки). Загалом у Києві існує проблема з наявністю та якістю даних.

Повний список дивіться наприкінці статті.

Забруднення водойм

Продивившись результати перевірок 122 київських водойм, автори визначили п’ять найзабрудненіших:

• Голосіївський струмок (Голосіївський район)
• Опечень-5 (Оболонський район)
• Озеро Вербне (Оболонський район)
• Озеро Лісове (Дніпровський район)
• Мишоловський струмок (Голосіївський район)

Найпоширенішою проблемою водойм Києва є перевищення рівня фенолів (в окремих випадках у 15 разів), а також каламутність і завислі речовини.

Якість питної води

Питну воду перевіряли, беручи зразки з кранів у 29 оселях киян. Передусім хотіли визначити, чи наявне повторне забруднення води: коли після фільтрації на очисних спорудах вода проходить трубами.

За словами співавторки Ольги Гвоздік з ГО «Збережи Дніпро», дослідники зіштовхнулися з тим, що кияни не розуміли, навіщо перевіряти воду з крана — існує упередження, що ця вода за визначенням погана, й робити тести немає сенсу.

Водночас сліди повторного забруднення виявили лише на півдні Оболонського району — а саме підвищену концентрацію заліза. Це, ймовірно, свідчить про застарілі комунікації в будинку. Однак і це не обов’язково означає, що вода постійно погана, адже частки труби могли відшаруватися саме перед взяттям зразка.

Зелені зони

Київ посідає 100-е місце в рейтингу найзеленіших міст світу Husqvarna Green Space Index. Автори дослідження вимірювати відстані від житлової забудови того чи іншого мікрорайону до найближчої зеленої зони.

Критично бракує озеленення на півночі Подолу, зокрема на масиві «Квітництво», на Борщагівці вздовж Кільцевої дороги, для новобудов на вулицях Максимовича і Вільямса, Молодіжного кварталу та Патріотики, на Воскресенці, в кінці Троєщини, а також для окремих ЖК, побудованих посеред промзон.

На карті червоним виділено локації, мешканцям яких до найближчого парку потрібно йти більш як кілометр. Одночасно фіолетовим кольором показано перспективні зелені зони — тобто заплановані муніципалітетом. Співавтор, аналітик Олександр Рак звертає увагу на те, що ці дві карти не збігаються — тобто нові парки плануються не там, де найбільше бракує озеленення. Виключення становить екопарк «Осокорки», який місцеві жителі досі намагаються захистити від забудови.

Повітря

Для аналізу якості повітря дослідники брали дані Центральної геофізичної обсерваторії Срезневського — це передусім концентрація шкідливих газів — та системи SaveEcoBot — ці датчики в першу чергу вимірюють дрібнодисперсний пил.

Найбільшим забрудником у Києві є діоксид азоту, який протягом 2020 року втричі перевищував гранично допустимі концентрації, зокрема у червні пік сягав 4,6 раза.

«У цілому ситуація з пилом у Києві не є жахливою, принаймні на 2020 рік», — зауважує Роман Колесник з ГО «Збережи Дніпро». Зокрема, найбільше середнє значення за добу становило 71 AQI, що є помірним рівнем забруднення (другий із шести рівнів шкали AQI).

Брудніше повітря загалом на лівому березі, а також у центрі Києва, що пов’язано передусім із автомобілями. Найкраще ж повітря — на Печерську та Голосієві.

Забруднення ґрунтів

Найбільшим забрудником ґрунтів Києва дослідники називають завод «Радикал» — територія в радіусі п’ять кілометрів навколо нього виявилася найбруднішою. Також брудні ґрунти біля золовідвалу Дарницької ТЕС та в зоні впливу Бортницької станції аерації.

Найгірші ґрунтові проби виявилися на пляжі озера «Радунка», в парку «Кіото» та біля Діамантовому пляжі озера «Алмазне».

Основними забрудниками є солі важких металів, нафтопродукти, отрутохімікати та феноли.

Сміття

Найнижчі показники в рейтингу мікрорайонів за ситуацією зі сміттям мають Микільська Слобідка, Саперна Слобідка, Сирець і Теремки.

Натомість найвищі бали — в Конча-Заспі, Бортничах, Корчуватому та Чапаївці.