У Литві пропонують дозволити місцевим владам встановлювати орендну плату за житло

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23620 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Литві пропонують дозволити муніципальним радам визначати максимальний розмір орендної плати за житло на своїй території. Йдеться про житлові приміщення, які орендуються на комерційних умовах підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, пише The Mayor.

Староста парламентської фракції Соціал-демократичної партії Гінтаутас Палуцкас зареєстрував такі поправки до Цивільного кодексу та закону про місцеве самоврядування. На його думку, запропоноване правове регулювання зміцнить повноваження самоврядування та дозволить вирішувати проблему нестачі житла.

Через різке збільшення попиту на оренду житла, особливо у Вільнюсі, Каунасі та Клайпеді, люди змушені погоджуватися на всі умови орендодавця через підвищення цін на оренду.

Наразі цивільний кодекс передбачає, що уряд може ухвалити рішення щодо визначення максимальної орендної плати за житлове приміщення, що здається на комерційних умовах, але він цим не користується.

Таке регулювання характерне для великих міст західноєвропейських країн (Берлін, Копенгаген тощо) та має широку підтримку громадян. Пропонується, щоб нові положення набули чинності з першого січня 2023 року.

У Берліні 84% містян винаймають житло. У місті, яке сьогодні відчуває гостру нестачу житла, кампанія щодо викупу житла державою для здачі в оренду набрала обертів на початку 2021 року. Проте попри широку підтримку, прагнення до експропріації зустрічає сильний опір – не в останню чергу з боку приватних компаній.

Представниця Червоного хреста Литви Лука Лескаускайте заявила, що з настанням осені-зими до країни можуть прибути ще 60 тисяч українських біженців – стільки ж, скільки перебуває зараз.