Місць у польських школах бракує. Особливо у великих містах, таких як Варшава чи Краків. Вчитися онлайн в українських школах деякі діти теж не можуть, бо багато шкіл або зруйновані, або під окупацією. Що роблять батьки?

Освітня система не готова до такої кількості учнів

За приблизними оцінками, до Польщі виїхало 3,5 млн українців. 1,2 млн з них попросили про тимчасовий прихисток. Половина з них — діти. Точних цифр про кількість українських школярів у Польщі немає ні в Міністерства освіти і науки України, ні в польського Міністерства Едукації, тому оцінюють від 400 тис. до 800 тисяч. 

Багато українців уже повернулися додому. Однак виїжджають до Польщі зараз ті батьки, які стомилися чекати закінчення війни й турбуються про забезпечення дітей якісною офлайн освітою. Навчання у попередні семестри й так відбувались онлайн через війну, а раніше — через пандемію.

20% евакуйованих дітей взагалі не змогли закінчити навчальний рік: школа не проводила онлайн навчання через бойові дії, не було гаджетів чи приміщення, тимчасове житло не було пристосованим, тощо. 

Тому кількість дітей в Польщі збільшується. Сигнали, які надходять з приводу 1 вересня — доволі тривожні. Польські освітяни вже говорять про те, що школи у великих містах не зможуть витримати великого напливу українських дітей. Освітня система жодної країни не змогла б прийняти понад півмільйона дітей в один момент.

У Польщі є українські школи

В Польщі дійсно є багато українських шкіл, які існують там вже багато років. Здебільшого, приватні. Але вони так само не справляються з великою кількістю учнів, бо просто не пристосовані для цього. 

«Коли почалася війна і ми побачили, як багато українців емігрує до Польщі, ми з чоловіком зрозуміли, що треба робити щось більше, ніж просто донатити. Ми поїхали у Варшаву та почали думати про те, як організувати тут на місці нову українську школу з нуля» — каже Вікторія Гнап, українка, яка разом з чоловіком в березні 2022 створила мережу шкіл у трьох містах.

«Перша українська школа у Польщі» почала працювати вже в березні. Не одразу офлайн, але сформувалися колективи педагогів, організувалися діти, виникла нова спільнота. Згодом були проведені перемовини з МОН України, щоб зробити все правильно, за держстандартами.

Викладають у школах українські вчительки. Є хороші (майже щоденні) уроки польської мови та навіть реабілітаційний курс від психологів для дітей та їхніх батьків (за бажанням).

«Як мама першокласниці, — каже Анна Сульп, — я маю страхи стосовно навчання. Оскільки раніше чітко розуміла, в яку школу піде моя донька і як спланувати свій графік. Зараз дуже важко зробити правильний вибір. Позаяк більшість батьків, які виїхали у Польщу, розуміють, що навчання онлайн для дітей досить важко дається, а війна впливає на емоційний стан та бажання вчитися. Для себе прийняла рішення віддавати дитину до української школи у Вроцлаві, оскільки після закінчення війни планую повертатися додому. Це прекрасно, що у наших дітей є можливість вчитись за кордоном, але за українською програмою та з українськими дітьми та вчителями. Втім, батьки, які планують залишатись тут і надалі, віддають дітей у польську школу».

Поки тривають канікули, у цій школі відбувається літній табір. Щоб розважати дітей і відволікати від війни. Відбуваються різні творчі й спортивні конкурси, руханки й перегляди фільмів, концерти та майстер-класи, екскурсії в музеї. Упродовж літа понад 3000 дітей долучаться до табору.
«Це не місце, куди ми заводим своїх дітей, щоб вдома не сиділи. Ні…. Це місце психотерапії… Де наші діти знову в соціумі дітей зі своєї країни. Так ніби нічого не трапилося. Коли нема повітряної тривоги. Так наче не летять ракети. Так наче вони в школі чи у дворі. Безпечно проводять час зі своїми однолітками. Щасливі і безтурботні» — ділиться Наталія

«Взагалі немає місць у школі? Я в розпачі»

Минулого семестру в цій українській школі в Польщі навчалось 750 дітей та працювало 65 вчителів. Наразі триває вступна кампанія на новий навчальний рік. І так само спостерігається величезний попит на обмежену кількість місць:

«Ми закрили реєстрацію до своєї школи ще 13 липня, але заявки продовжують надходити. Сарафанне радіо працює. Маємо вже майже 6000 заявок. Це вшестеро перевищує наші можливості, тому доводиться відмовляти. І як би ми не старались, коштів бракує. Тому працюємо над залученням додаткового фінансування (і трошки збираємо донати)», — розказує Вікторія Гнап.

Українські батьки, які перебувають в Польщі опиняються перед складною проблемою: як знайти, де вчитися? У великих містах шкіл багато, але дефіцит місць, а в малих містечках в принципі небагато варіантів, тому єдиною надією є записатися до місцевої польськомовної школи.

«Ми з Херсона, приїхали до Польщі в березні. Минулого семестру ще з горем пополам навчались онлайн, але далі так тривати не може. Я покладала надію на українську школу в Польщі, але коли дізналась, що реєстрація вже завершилась і місць немає взагалі, була в розпачі. Поляки нам дуже допомагають, правда, я їм сильно вдячна, але хочеться, щоб навчання було нормальним, без додаткового стресу у дитини від незнання мови. Зараз навіть не знаю, що робити, бо повернутися в Україну ми не можемо теж, нема куди» — мама Андрія Уніча.