В Україні представили проєкт плану відновлення житла. Експерти проаналізували ризики

Аналітичний центр Cedos проаналізував пропозиції проєкту плану відновлення України, які стосуються питань житла і житлової політики, а також оцінив можливості й ризики цих пропозицій.

Відповідно до плану, ціль до кінця 2022 року — відновити 10% пошкодженого житлового фонду, до кінця 2025 року – відновити або компенсувати 50%, а до кінця 2032 року – 100%. За три роки планується запровадити механізм компенсацій, обстежити 100% пошкодженого житла і визначити, що підлягає відновленню, а що компенсації, і яким чином вона буде надаватися. Серед варіантів компенсації: відновлення, будівництва нового житла, купівля нових квартир/будинків. Водночас про грошову компенсацію у плані не згадується.

Ключовим для цієї проблеми є ризик нестачі фінансування. Якщо йдеться про репарації, їхня виплата може зайняти багато років. Вже навіть для проведення легких ремонтів у 2022 році пошук фінансування може бути складністю.

План ставить мету забезпечення житлом ВПО і осіб, в яких було пошкоджене житло. Таке формулювання виглядає недостатньо інклюзивним. Воно не враховує людей, які не мали житла і ресурсів для його забезпечення і раніше. Крім того, люди, які орендували житло, могли через війну втратити роботу і, відповідно можливість платити за нього, не згадують у плані.

До кінця 2022 року передбачається також запровадження фінансових механізмів на підтримку оренди для вразливих категорій ВПО і тих, чиє житло було зруйноване. Такі субсидії не допоможуть розвинути публічну житлову інфраструктуру і можуть зумовити низку викликів. Наприклад, виплата субсидій може збільшити попит на ринку, тож орендодавці піднімуть вартість оренди й це знівелює ефект субсидій. Отже, субсидії можуть бути лише недовготривалим механізмом, що обов’язково має супроводжуватися заходами з забезпечення людей сталим житлом.

Отже, наголос на тимчасовості заперечує стратегічну і постійну потребу у соціальному та неприбутковому житлі. Тому через імовірність пріоритизації тимчасових рішень, існує ризик не здійснити переходу до сталої та ефективної житлової політики.

Експерти вважають, шо перехід від тимчасового у стале житло буде складним.

«Існує ризик, що люди, які отримають прихисток у школах, спортзалах або модульних містечках, не отримають кращих варіантів постійного житла – і ці тимчасові кризові рішення стануть довготривалими. Подібний сценарій уже мав місце із модульними містечками, зведеними у кількох містах після 2014 року. Недостатньо забезпечити людей лише кризовим прихистком або некомфортним тимчасовим житлом у надії, що усі вони зможуть самостійно знайти собі постійну альтернативу протягом кількох місяців чи кількох років. Щонайменше частина людей не зможе зробити цього самостійно», – йдеться в аналізі.

Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.