«Прості речі, що приносили радість до війни». Графіті, баскетбол та житло в Urban Camp – центрі для переселенців у Львові

Війна — той травматичний досвід, з яким до 2022 року більшість із нас ніколи не стикалася. Тому проживати його кожному доводиться в режимі реального часу, здебільшого з оглядом на власні відчуття та рекомендації психологів.

Команда харківʼян Street Culture до війни cтворювала урбан-парки та займалася розвитком й популяризацією вуличних культур в Україні. Утім зараз вони волонтери. Облаштування житла для внутрішньопереміщених осіб стало своєрідним викликом для команди. Разом зі своїми давніми партнерами Urban Reform Street Culture відкрили у Львові у березні Urban Camp. А зараз за підтримки Данської громадської організації вуличних культур GAME, Львівської міської ради, Управління спорту Львова й Мережі молодіжних просторів ТВОРИ! займаються облаштуванням вже другого простору.

Що таке Urban Camp, чим він відрізняється від звичайного прихистку та на які аспекти звертають при облаштуванні простору розповідає один з його ініціаторів, співзасновник Street Culture Георгій Матюхін.

Харків’яни Віктор Чулановський та Георгій Матюхін – засновники Street Culture

Більше, ніж прихисток

Перше, що ми зробили – відмовились від позиціювання «прихисток» у назві простору. Наш Urban Camp про повноцінне життя, а не про тимчасове перебування.

На жаль, на початку повномасштабного вторгнення, багатьом українцям довелось пройти через тимчасові прихистки, які було облаштовано волонтерами на кордонах різних країн — у спортзалах, у місцевих школах, офісних приміщеннях, аренах тощо. Через це у свідомості багатьох, в тому числі нашій, поняття прихистку почало асоціюватися з ліжком-розкладачем або матрацом на підлозі. Ми не хотіли таких асоціацій, тому вигадали Urban Camp. Тим більше ідея створити простір, в концепції якого б лежав табір для відпочинку й заняттям вуличними культурами для дітей та молоді, була в нас вже давно.

Буквально приставка urban (англ. міський) у назві означає «той, що живе у міському середовищі», а camp (англ. табір) — це вже щось про спільноту і спільні цінності. Тобто, Urban Camp не прихисток, а велика родина однодумців, що проживає у самому центрі сучасного українського міста. Крім того — це логічне продовження того, чим ми займаємось: урбан-культура, урбан-парки, урбан-центри, урбан-кемп.

Перший кемп у Львові на 35 осіб почав працювати у березні, за весну та літо через нього пройшли понад 200 осіб. Зараз за підтримки данської організації з популяризації вуличних культур GAME, Львівської міської адміністрації та мережі просторів ТВОРИ! ми облаштовуємо новий простір — у ньому одночасно зможуть проживати вже до 100 осіб.

У майбутньому ми всі повернемося або відбудуємо свої домівки, але разом з тим наша мета зараз — забезпечити людей гарними умовами для повноцінного проживання, скільки б вони не вирішили залишатись у кемпі.

Ми надаємо житло, триразове харчування, у нас є їдальня, пральня, загальний простір. Майбутній кемп буде просторішим (5700 кв.метрів) та складатиметься з кількох зон. На першому поверсі облаштуємо публічний простір для дітей, відпочинку та ігор, штаб кемпу, а також кухню й пральню. Другий поверх переважно займуть житлові кімнати двох типів: сімейні із двоспальним та двоярусними ліжками, а також «хостельні», також там будуть коворкінг та івент-спот (простір для заходів). У дворі плануємо встановити вуличні меблі та використовувати його, як публічний простір для заходів у теплий сезон.

Відсутність страху за життя

Мешканці Urban Camp — здебільшого родини з дітьми, які приїхали до нас з деокупованих територій або зони бойових дій. Через війну та обставини у які їм довелось потрапити, багато хто почав відчувати страх за своє життя. У такій ситуації комфорт та зручності зазвичай відходять на другий план, перш за все люди прагнуть знайти місце, де відчуватимуть себе у безпеці. Окрім житлових та загальних зон у новому кемпі працюватиме зручне укриття. Його буде обладнано всім необхідним, щоб у разі навіть ймовірної загрози — авіаударів або артобстрілу — люди знали, що в ньому зможуть укритися від небезпеки й подбати про себе та близьких.

Зараз за потреби мешканці кемпу завжди можуть звернутись по безоплатну допомогу психолога. Він допомагає побороти наявні страхи, й підказує їм найліпший шлях для психологічного відновлення, з огляду на пережиті ситуації.

Боротьба з емоціональною самотністю

Стресовий стан по-різному впливає на людей. Емоційна самотність це те, що під час війни хоча б раз відчуває кожен, хто був змушений покинути дім. Через втрату звичного колу спілкування, щоденного життя, яким жив багато років, переїзд у нове незнайоме місто. Ми допомагаємо мешканцям кемпу побороти це відчуття. Намагаємось зробити це, продемонструвавши що життя попри все триває «тут і зараз».

Біля основної будівлі першого кемпу, де зараз живуть переселенці, ми організували своєрідний культурний простір. Залучили до його створення й самих мешканців, це допомогло відвернути їх від сумних думок. Разом ми зробили вуличні меблі, побудували спортивний та дитячий майданчик, виділили місце для гри у баскетбол, танців й настільного тенісу. Улітку по вечорах дивилися разом кіно просто неба або вмикали вуличні гірлянди, спілкувались на різні теми. Щовихідних влаштовуємо майстер-класи. Одним словом, намагаємось організувати прості речі, що приносили радість до війни, даємо зрозуміти людям, що вони все ще поруч і нікуди не пішли з їх життя.

У новому кемпі ми хочемо розширити цей культурний майданчик та облаштувати великий івент-спот, куди зможуть приходити не тільки жителі кемпу, а й усі охочі.

У новому урбан-кемпі буде окрема програма заходів, яку враховуватиме всі активності сучасної людини з довоєнного життя. А для того, щоб люди, які переїхали до Львова, скоріш відчули себе у цьому місті своїми, плануємо залучати до проведення таких подій не лише переселенців, а й львів’ян.

Робота з дітьми

На жаль, цього року більшість українських дітей були змушені подорослішати завчасно, але попри все, це все ж таки діти. У кемпі ми створюємо окремі заходи розраховані саме на них. У нас працюють психологи для дітей, ми возимо малих на теніс, плавання, виставки, разом вчимо українську вихідними. Для нас важливо показати їм, що життя продовжується — ми побачили, як це важливо, ще у 2014−2016 роках, коли їздили з ініціативами Street Culture на Донбас.

Подвір’я першого Urban Camp прикрашають графіті. Їх на наше прохання створили художники зі Львова і Харкова. Одну зі стін вони запропонували розмалювати дітям – зробили контури для розмальовки, а вони розфарбували. Малювання – це гарний помічник у подоланні стресу чи послабленні психологічного навантаження, майже як медитація. Малюючи, людина зосереджується на самому процесі, а не на емоціях. Тому такий досвід плануємо повторити й під час облаштування другого Urban Camp, там вільних стін ще більше, тому зможемо залучити і дорослих, і дітей.

Окремий акцент робимо в кемпі й на занятті вуличними культурами. По-перше, це те, на чому ми знаємось найкраще. По-друге, для дитини та підлітка скейтбордінг, або брейк-денс це не просто спорт, а ще й інтерес: «А чи зможу я зробити цей трюк?»; певного роду адреналін, змагання із друзями, а також — момент розширення власних креативних можливостей. Бо ти можеш впасти десятки разів, але одного разу в тебе вийде — і ти будеш найщасливішою людиною у світі.

З тваринами – можна

Спілкування з тваринами допомагає скорішому відновленню психіки у важких життєвих ситуаціях – це доведений факт. Тварини допомагають відвернутися від неприємних спогадів та думок. Комусь справді стає легше, коли він притискає кота для або грає з собакою, адже, крім іншого, це ще й велика частина нормального життя. Через наш перший кемп пройшло чимало тварин, у новому також плануємо приймати родини з тваринами.

Проєкт реалізується власним коштом та за допомогою благодійних внесків. Допомогти ГО Street Culture в облаштуванні другого Urban Camp а також підтримати його мешканців можна за посиланням.

Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 363 днів. За цей час ми опублікували 26720 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?