«Темні магазини» хочуть вигнати з центру Парижа. Чим вони так завинили?

У Парижі вирішується доля так званих дарксторів (dark stores, «темних магазинів») — складів з асортиментом типового супермаркету, які працюють виключно на онлайн-замовлення. Їм можуть заборонити розміщуватися серед житлової забудови, повідомляє Bloomberg CityLab.

Подібні проблеми з елементами гіг-економіки виникають у багатьох, зокрема ми вже писали про мораторій, який наклали на даркстори в Амстердамі. Сервіси прокату електроскутерів, райдшерингові платформи, темні кухні, служби доставки їжі тощо — все це вривається у міську тканину й потребує врегулювання.

У Парижі функціонує близько сотні дарксторів. Часто вони з’являються на першому поверсі житлового будинку й мешканці відразу відчувають недоліки такого сусідства: до магазину з ранку до ночі під’їжджають вантажівки та кур’єри. 

Так, торік компанія турецького походження Getir відкрила один із магазинів на Пасаж-де-Ресолетт у центрі Парижа. Це тиха вуличка з одностороннім рухом, на якій розташовано житлові будинки, школу і дитсадок. Даркстор торгував різними товарами, від свіжих овочів до предметів гігієни, що обіцяло незлий дохід в умовах пандемії, коли більшість бізнесів покладалися на онлайн-доставку. Але місцеві мешканці були не готові до мопедів і вантажівок, що сновигали без упину з сьомої ранку до одинадцятої вечора. Зрештою, власникам даркстору вдалося домовитися з сусідами: магазин більше не виконує замовлення до дев’ятої ранку, а також покращив звукоізоляцію.

У вересні уряд Франції заявив, що даркстори буде прирівняно до складів, які законодавство забороняє розміщувати в жилих зонах. Невдовзі влада Парижа почала штрафувати власників дарксторів, які не зареєстровані як склади: штрафи сягали по 5000 євро на день, максимум до 25 тисяч. Муніципалітет порахував, що легально працює лише 50 із них.

Та у жовтні паризький адміністративний суд дійшов висновку, що даркстори — це не склади, а «міські логістичні простори», а відтак можуть лишитися. Бізнесам вдалося довести у суді, що їхня діяльність представляє суспільний інтерес, позаяк вони надають доступ до сервісів і товарів у безпосередній близькості, отже сприяють зменшенню вантажного руху на дорогах.

Рішення можна оскаржити у Державній раді (Conseil d État, вищий адмінсуд Франції), але це, найімовірніше, станеться не раніше 2024 року.

Загалом ефективність дарксторів залежить від того, чи можуть вони доставити замовлення протягом 10-20 хвилин. Відповідно, розташування має велике значення для таких бізнесів.

Супротивники дарксторів сумніваються в їхній доцільності в місті, де супермаркети є практично на кожному розі. А також побоюються, що цей формат загрожує локальним дрібним крамничкам Парижа, гармонії міського розвитку та позбавить вулиці життя.