«Темні магазини» хочуть вигнати з центру Парижа. Чим вони так завинили?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 58 днів. За цей час ми опублікували 24498 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Парижі вирішується доля так званих дарксторів (dark stores, «темних магазинів») — складів з асортиментом типового супермаркету, які працюють виключно на онлайн-замовлення. Їм можуть заборонити розміщуватися серед житлової забудови, повідомляє Bloomberg CityLab.

Подібні проблеми з елементами гіг-економіки виникають у багатьох, зокрема ми вже писали про мораторій, який наклали на даркстори в Амстердамі. Сервіси прокату електроскутерів, райдшерингові платформи, темні кухні, служби доставки їжі тощо — все це вривається у міську тканину й потребує врегулювання.

У Парижі функціонує близько сотні дарксторів. Часто вони з’являються на першому поверсі житлового будинку й мешканці відразу відчувають недоліки такого сусідства: до магазину з ранку до ночі під’їжджають вантажівки та кур’єри.

Так, торік компанія турецького походження Getir відкрила один із магазинів на Пасаж-де-Ресолетт у центрі Парижа. Це тиха вуличка з одностороннім рухом, на якій розташовано житлові будинки, школу і дитсадок. Даркстор торгував різними товарами, від свіжих овочів до предметів гігієни, що обіцяло незлий дохід в умовах пандемії, коли більшість бізнесів покладалися на онлайн-доставку. Але місцеві мешканці були не готові до мопедів і вантажівок, що сновигали без упину з сьомої ранку до одинадцятої вечора. Зрештою, власникам даркстору вдалося домовитися з сусідами: магазин більше не виконує замовлення до дев’ятої ранку, а також покращив звукоізоляцію.

У вересні уряд Франції заявив, що даркстори буде прирівняно до складів, які законодавство забороняє розміщувати в жилих зонах. Невдовзі влада Парижа почала штрафувати власників дарксторів, які не зареєстровані як склади: штрафи сягали по 5000 євро на день, максимум до 25 тисяч. Муніципалітет порахував, що легально працює лише 50 із них.

Та у жовтні паризький адміністративний суд дійшов висновку, що даркстори — це не склади, а «міські логістичні простори», а відтак можуть лишитися. Бізнесам вдалося довести у суді, що їхня діяльність представляє суспільний інтерес, позаяк вони надають доступ до сервісів і товарів у безпосередній близькості, отже сприяють зменшенню вантажного руху на дорогах.

Рішення можна оскаржити у Державній раді (Conseil d État, вищий адмінсуд Франції), але це, найімовірніше, станеться не раніше 2024 року.

Загалом ефективність дарксторів залежить від того, чи можуть вони доставити замовлення протягом 10-20 хвилин. Відповідно, розташування має велике значення для таких бізнесів.

Супротивники дарксторів сумніваються в їхній доцільності в місті, де супермаркети є практично на кожному розі. А також побоюються, що цей формат загрожує локальним дрібним крамничкам Парижа, гармонії міського розвитку та позбавить вулиці життя.