За підрахунками Київської школи економіки через руйнування та пошкодження інфраструктури втрати бізнесу становлять щонайменше 9.9 мільярда доларів США і продовжують зростати. Найбільше постраждав металургічний сектор. Загалом від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств, з яких 64 — це великі та середні підприємства. Очікується, що це число може бути вищим, оскільки наразі відсутня повна інформація про стан українського бізнесу на тимчасово окупованих територіях.
Компанія Payoneer провела дослідження щодо становища малого та середнього бізнесу в Україні. Результати виглядають оптимістично: 70% українських компаній продовжують працювати, а 83% підприємств змогли зберегти більшу частину (деякі навіть усіх) своїх співробітників. Розбираємось, як все виглядає на практиці.
Як розпочати бізнес за два місяці до повномасштабного вторгнення
Борис Ткаченко відкрив власний коктейль-бар «MR. B» 19 грудня 2021 року в житловому комплексі Continent в Бучі. Він встиг попрацювати у звичному форматі два місяці, аж поки РФ не почала повномасштабне вторгнення.
Вранці 24 лютого Борис приїхав до свого закладу, щоб вивести звідти цінні речі.
«Забрав техніку, частину найдорожчого алкоголю і відніс додому. У Бучі знаходився до 27 лютого, а потім разом із частиною своєї родини виїхав із міста. Під час окупації я волонтерив в Києві», – розповідає бізнесмен.
Відеонагляд в закладі перестав працювати 26 лютого. Знайомі зателефонували Борису наприкінці лютого і повідомили, що до бару вже навідались росіяни. У житловому комплексі, де розташований заклад, окупанти розмістили штаб.
Після окупації Бучі бізнесмен вперше навідався до міста третього квітня.
«Коли я повернувся, то був вдячний, що будівля закладу вціліла. Поруч взагалі від приміщень майже нічого не залишилось. У всіх моїх знайомих та рідних квартири та будинки розграбували», – каже Борис.
У приміщенні бару вибили вікна та двері, побили рами, зруйнували дах, пошкодили стіни та фасад. Також викрали меблі, дзеркало із туалету, частину алкоголю, деяку техніку та бетонну раковину. Підприємець не знає, хто саме вкрав речі: загарбники чи місцеві мародери. Проте на місці залишилась кавова машина, завдяки якій розпочався процес відновлення бізнесу.
Як відновлювити бізнес в Бучі
Через декілька днів після приїзду ресторатор «забив» вікна в закладі. На початку квітня в Бучі не було ні світла, ні води, ні газу. Перші два тижні Борис возив гуманітарну допомогу місцевим. Завдяки генераторам вже 27 квітня він почав робити каву та гарячі безалкогольні напої безоплатно. Тоді у місті було небагато людей, здебільшого працівники Укравтодору, залізничники й електрики.
«Вони допомогли мені із живленням, проклали додаткову лінію до лічильника і я розпочав більш-менш нормальну роботу», – каже Борис.
Спершу власник був єдиним на районі, хто працював. За один день робив по 100-120 філіжанок кави. Батько ресторатора власноруч випікав круасани, які там же продавали. В заклад приходили багато волонтерів та журналістів.
«Три місяці я працював без вихідних. Але коли бачив вдячність людей, які повертались, то розумів, що все це не дарма. Робота дала можливість не опустити руки й не впасти у відчай», – розповідає власник бару.
Наприкінці липня у місті дозволили продаж алкоголю в магазинах та закладах харчування. Ресторатор купив мінімальні інгредієнти, які потрібні для класичних напоїв. За декілька днів після скасування «сухого закону» в Бучі Борис відновив роботу свого закладу у форматі коктейль-бару.
Чи звертався по допомогу до влади
Борис Ткаченко розповідає, що декілька разів заповнював заявки щодо фіксації фактів руйнувань онлайн. Проте він не пам’ятає, до якого державного органу були спрямовані звернення.
«Потрібно було йти до поліції, але на той час їм було зовсім не до мене. До правоохоронців стояли довжелезні черги. На додаток, я думав про те, що ніхто не зацікавлений у відновленні закладу, який орієнтований на продаж алкоголю, під час воєнного стану», – каже власник бару.
Про конкретні державні чи регіональні програми по відновленню бізнесу власник закладу не знає. Все робить власним коштом. До завершальних робіт залишилось ще трохи часу: у бар придбав нові меблі та вже проходять малярні роботи.
Бізнесмен вже витратив 110 тисяч грн на відновлення бару, але ця цифра не остаточна. До кінця знадобиться ще щонайменше 15 тисяч грн. Наразі підприємець витратив всі заощадження.
«Боюсь повторного нападу на Київщину, але хто не ризикує, той не п’є шампанське. Ризик – це моє все», – зауважує Борис.
А що великий бізнес?
У Київській обласній військовій адміністрації нам повідомили, що понад 200 підприємств регіону отримали значні пошкодження, з них 44 – повністю зруйновано.
Навколо Києва знищено понад 400 тисяч квадратних метрів складів найуспішніших компаній України (20% від загальної площі логістичних об’єктів). За інформацією підприємств, які вже попередньо порахували свої збитки, орієнтовна сума завданої шкоди перевищує 10 мільярдів гривень.
Під Макаровим Київської області згорів склад компанії «Фармак», де знаходилися всі готові лікарські засоби та первинне пакування. Директор з правового забезпечення компанії Дмитро Таранчук говорить, що наразі завершується незалежна оцінка завданих збитків та проводяться відповідні експертизи в рамках кримінального провадження. Попередньо шкода оцінюється у понад 1,5 мільярди гривень.
Склад «Фармак» не підлягає відновленню, тому наразі компанія орендує інше приміщення. Після закінчення війни планують розпочати будівництво власного.
У компанії Fozzy Group розповіли, що загальні прямі збитки під час повномасштабного вторгнення Росії перевищують 2,8 млрд грн. Але це попередні розрахунки, бо не до всіх торговельних об’єктів мають фізичний доступ. Сюди входять втрачені та зруйновані магазини, знищений або розграбований товар, пошкоджені склади та нанесена шкода виробництву. Внаслідок прямого попадання ворожої ракети у березні був знищений склад зберігання заморожених продуктів у селі Квітневе Київської області.
Також на сході та півдні України, в тимчасово окупованих регіонах і там, де ведуться найзапекліші бойові дії, було тимчасово втрачено 31 супермаркет «Сільпо», 26 з яких зазнали часткових чи повних руйнувань, пограбувань, діяльність в яких наразі не відновлена. Зазнали пошкоджень понад 30 магазинів «Фора» та сім маркетів Thrash! Траш!.
«Завдяки ЗСУ, які відтіснили ворога з півночі країни та Київської області, нам вдалося відновити дев’ять супермаркетів «Сільпо», 17 магазинів «Фора» та три маркети Thrash! Траш!. Деякі з них вимагали більших зусиль після російських снарядів і мародерства окупантів. Проте навіть такі ми відновлюємо і знову відкриваємо для гостей», – кажуть в Fozzy Group.
В компаніях також повідомили, що займаються фіксацією завданих збитків через повномасштабне вторгнення Росії. Наразі це основний напрямок, де відбувається співпраця з органами влади.
«Ми направляли відповідні звернення як до центральної, так і регіональної влади, до правоохоронних органів та інших органів відповідно до чинного законодавства України щодо встановлення всіх причин і обставин завданих збитків, фіксації заподіяних збитків та оцінки завданих збитків», – говорить Дмитро Таранчук з «Фармаку».
Дмитро зауважує, що наразі звернення до судових інстанцій щодо відшкодування завданих бізнесу збитків, перш за все, залежатиме від змін у законодавстві як України, так і країн, де є наявні активи Росії або її суб’єктів.
По яку допомогу звертаються підприємства до місцевої влади
У Київській обласній військовій адміністрації зазначили, що основними проблеми, з якими до них звертається бізнес є:
- визначення економічних втрат постраждалих суб’єктів господарювання та компенсація збитків в результаті пошкоджень, пов’язаних з бойовими діями;
- нестача інвестиційного фінансування для повноцінного відновлення функціонування та подальшого розвитку підприємства;
- можливості щодо отримання державної підтримки для відновлення пошкодженого майна, отримання доступних кредитів, інформування про грантові можливості для бізнесу в області;
- бронювання військовозобов’язаних працівників в умовах нестачі кваліфікованих працівників;
- надання перепусток для можливості роботи підприємства під час комендантської години;
- надання допомоги при релокації підприємств з найбільш небезпечних територій країни на територію Київської області;
- отримання державного замовлення;
- підтримка експортної діяльності для виходу на іноземні ринки.
Що робить КОВА в цьому напрямку
Київська обласна військова адміністрація є відповідальною за визначення розміру економічних втрат підприємств, що зареєстровані в регіоні. Наразі триває підготовка реєстру пошкоджених та зруйнованих суб’єктів господарювання. Однак конкретної методики про те, як постраждалому бізнесу звернутись до ОВА, немає. В адміністрації очікують на таку після затвердження спільного наказу Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.
В обласній адміністрації Київщини проводять семінари, діалоги та зустрічі із представниками бізнесу. Також збирають дані та інформують щодо актуальних грантових програм. До прикладу, у жовтні департамент економіки Київської ОДА спільно з програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провели онлайн-презентацію грантових можливостей програми для підприємців.
Наразі в USAID відкриті три гранти: з підтримки безперервності та відновлення бізнесу (до 50 грантів на загальну суму 36 мільйонів гривень); для участі українських підприємців у міжнародних торговельних заходах (до 20 грантів на загальну суму один мільйон доларів); для організацій з розвитку підприємництва на реалізацію проєктів підтримки безперервності бізнесу і відновлення МСП та стартапів, в межах якої програма виділяє 400 тисяч доларів, а сума на окремий грант може становити від 20 до 75 тисяч доларів.
У КОВА підготували зміни до Комплексної програми «Конкурентоспроможна Київщина» на 2022-2024 роки. Хочуть компенсувати частини відсотків, знизивши розмір компенсаційної відсоткової ставки до нульового рівня річних за наданими банками кредитами підприємцям в рамках Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». За період дії воєнного стану в Україні завдяки пільговому кредитуванню більш ніж 13,5 тисячі бізнесів отримали позик на 54 мільярдів гривень.
Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті