Країна-агресорка знищила або пошкодила велику кількість об’єктів соціальної інфраструктури, позбавляючи українців можливості отримати доступ до якісної освіти чи медицини. 

За даними доповіді Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини з першого лютого по 31 липня 2022 року бойові дії серйозно вплинули на цивільну інфраструктуру та забезпечення житлом. Зокрема, УВКПЛ зафіксували пошкодження чи руйнування 252 медичних закладів, 384 навчальних закладів і 90 культових споруд. Бойові дії також заважали здійсненню інших прав людини, зокрема, права на здоров’я, працю, освіту, житло, свободу релігії та переконань.

Як реагує держава?

У відновленні житлової та соціальної інфраструктури, зруйнованої внаслідок російського вторгнення, Україна потребує міжнародної допомоги. Для швидкої відбудови критично необхідної інфраструктури влада розробила Fast Recovery Plan, до якого включено понад 38 тис. конкретних будівель з адресами. Це відновлення знищених повністю або пошкоджених на 50% і більше об’єктів.  

За словами Кирила Тимошенка, заступника голови Офісу Президента, зараз коштом державного бюджету ремонтують усього 13% від необхідного, адже Україні критично бракує фінансових ресурсів. Задля залучення допомоги від міжнародних донорів створюють Фонд відновлення України.

«Ми плануємо, що повноцінний запуск роботи Фонду відбудеться вже в кінці листопада – на початку грудня 2022 року», – каже Тимошенко.

Водночас міністр фінансів Сергій Марченко зазначає, що до питання великої відбудови можемо повернутись тільки після закінчення війни. Наразі для цього потрібні сотні мільярдів доларів, але доки тривають бойові дії, ця сума продовжить збільшуватись. На часі стоїть відновлення лише критичної інфраструктури. 

Відбудова закладів освіти

Від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України понад 2500 закладів освіти були пошкоджені та зруйновані. Росіяни повністю знищили 326 освітніх об’єктів. 

Європейський Союз планує виділити 100 мільйонів євро на відновлення розбомблених шкіл в Україні. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ця допомога буде надана окремо від 19 мільярдів євро, наданих ЄС Україні. У міністерстві освіти та науки нам повідомили, що ці кошти будуть спрямовані на відбудову понад 70 пошкоджених українських шкіл. 

«Розбудовуються також двосторонні партнерства між країнами Європи та регіонами України, наприклад, Естонія вже розпочала відбудову перших 15 об’єктів у Житомирській області», – зазначили в міністерстві. 

Що відбувається із розбомбленою школою в Житомирі 

Ракета поцілила у будівлю Житомирського ліцею №25 четвертого березня. Всередині було семеро вчителів, всі вони вижили. Наразі в школі розібрали завали, але саму будівлю не демонтують. Міський голова Житомира Сергій Сухомлин розповідає, що для цього не вистачає фінансів. Адже кошти, які були виділені з державного бюджету на роботи по відновленню зруйнованих будинків та інфраструктури, закінчились. Зараз демонтаж не є першочерговою потребою. 

«Це також можливість показати російську агресію іноземним делегаціям, щоб привернути увагу до проблеми та допомогти зібрати кошти. Вони можуть подивитись на реальну будівлю, яка була зруйнована в результаті ракетного удару. До прикладу, руйнацію зміг побачити під час візиту міністр закордонних справ Португалії Жуан Кравіньйо. Після його приїзду ми підписали договір про відновлення закладу з урядом країни», – розповідає мер Житомира.  

Перший ескізний проєкт нового ліцею представили наприкінці квітня. Його розробляли представник житомирської проєктної фірми Сергій Грабчук разом з архітекторами з Лісабона та Кіпру. Однак, це був лише перший варіант візуалізації майбутньої школи. 

Міська влада проводить консультації щодо виготовлення робочої документації будівництва із Венеціанським архітектурним університетом IYAB, який вже має досвід у роботі на територіях, які постраждали від воєн.

Дедлайну щодо завершення етапу проєктування поки немає. Міський голова Житомира зауважує, що у новому ліцеї навчатимуть дітей по окремій програмі. Для розробки профілю і технічного завдання створили Наглядову раду з відбудови школи, куди входять вчені з Європи, США, Великої Британії, ексміністерка освіти й науки Ганна Новосад тощо.  

«Ми хочемо зробити ліцей символом відбудови Житомира і перемоги у нашій війні. Нам буде потрібно зробити велику кількість хімічних та фізичних лабораторій, комп’ютерних класів та багато чого, що дозволить займатись по індивідуальній програмі»,  –  каже Сухомлин. 

Міський голова розповідає про плани створення освітнього кварталу в центрі Житомира. Комунальний кінотеатр «Жовтень», який розташований поруч, хочуть перетворити на науковий музей. Ліцей планують зробити відкритим для навчання дітей з інших міст та областей, тому будуть проєктувати гуртожиток для учнів та апартаменти для викладачів з інших регіонів. 

За словами Сергія Сухомлина, вартість такого проєкту поки невідома. ЇЇ можна буде дізнатись після початку проєктування. Відбудувати ліцей можна буде за півтора-два роки, однак лише після закінчення війни. 

Як відбудовують заклади освіти на Київщині

Але не тільки ЄС та окремі держави заявляють про свою участь у відбудові соціальної інфраструктури. Міжнародні корпорації теж роблять свій внесок. У селі Богданівка на Київщині окупанти зруйнували дитячий садок. За побудову нового закладу взялась компанія Coca-Cola, завод якої розташований на території Великодимерської громади.

Coca-Cola вирішила не ремонтувати пошкоджений дитсадок, а відбудувати новий і сучасний дошкільний заклад. Компанія обрала цей об’єкт для першочергового інвестування, оскільки громада визначила дошкільний заклад як найбільш нагальну потребу. Coca-Cola інвестує близько 1,1 мільйона доларів США на відбудову закладу.

Директор з корпоративних зв’язків та сталого розвитку Coca-Cola Андрій Бублик розповів, що наразі місцева громада займається розробкою проєктної документації.

«Громада сказала, що в жовтні планує завершити роботу над проєктом. Щойно ми матимемо документацію, то оголосимо тендер для початку будівництва. За попередньою оцінкою, повинна вийти та сума, яку ми виділили раніше (1,1 мільйона доларів). Але в процесі вона може збільшитись»,  –  додає Бублик.

Пошкоджені заклади освіти відбудовують й у Бучі на Київщині. Наразі йде ремонт приміщення в школі №3. Тут проводять комплекс енергоефективних заходів. Зокрема, замінюють пошкоджені вікна і покрівлю, утеплюють фасад, ремонтують приміщення. До кінця жовтня має бути проведена термосанація фасадної частини, замінена покрівля та зроблені оздоблювальні роботи в класах.

Відбудова навчальних закладів в Чернігові

В Чернігові Росія повністю зруйнувала дві школи, а пошкодила 25 із 34. Відновленням закладів у місті займається благодійний фонд savED. Його заснувала ексміністерка освіти й науки Анна Новосад спільно із громадською організацією GoGlobal. Наразі вже вдалось знайти гроші на оцінку пошкоджень у школах, розповіла Анна Новосад в інтерв’ю виданню УП. Життя. Аудит потрібен для того, щоб показувати конкретні потреби та суми меценатам, вибудовувати з ними довіру.

«Це коштує доволі дорого. Враховуючи усі зруйновані та пошкоджені школи, заклади профосвіти пошкоджені садочки, це буде коштувати десь 150 тисяч євро. Завдяки підтримці Посольства Фінляндії та Finn Church Aid ми разом з міською владою робимо оцінку всіх ушкоджених шкіл», – сказала ексміністерка.

Як проходить відновлення закладів охорони здоров’я

Заступник міністра охорони здоров’я Богдан Боруховський розповідає, що внаслідок збройної агресії в Україні пошкоджено 1091 об’єкт охорони здоров’я, з них зруйновано повністю 144. На Київщині росіяни зруйнували повністю чотири амбулаторії та пошкодили 155 об’єктів закладів охорони здоров’я. 

Наразі вдалось відновити 86 об’єктів повністю, та 208 частково. 

 «Дуже складно виконувати роботу із відновлення у прифронтових лініях через питання безпеки. Оскільки будь-який проєкт потребує логістики матеріалів та робітників. Запоріжжя, Миколаїв та Харків страждають від страшних обстрілів. Показник відновлення у більш безпечних регіонах вищий, зокрема в Київській, Чернігівській, Сумській областях»,  –  розповідає заступник міністра Боруховський. 

Наприклад, Макарівська амбулаторія 28 вересня згоріла від прямого влучання снарядів. Об’єкт був зруйнований вщент. МОЗ разом із Київською школою економіки створили спеціальне партнерство для відбудови закладу та підписали угоду щодо фандрейзингу коштів. 

«Наразі вже відбулось перепроєктування. До роботи залучили архітектурну компанію Bogdanova Bureau. Вони зробили мегапрогресивний та символічний дизайн інтер’єру та екстер’єру. На місці звели повністю каркас будівлі. Плануємо до кінця року завершити проєкт»,  – каже Боруховський.

Амбулаторію в селі Гурівщина, що розташоване по трасі Київ-Житомир, росіяни варварськи знищили снарядом із танку. Заступник міністра розповідає, що зруйнований заклад погодився фінансувати футбольний клуб «Динамо» та благодійники. 

«На місці зруйнованого медзакладу зведено каркас будівлі. Незабаром буде змонтовано покрівлю, розпочнуться оздоблювальні роботи»,  –  додає Боруховський. 

Медзаклад будуватимуть з урахуванням європейських стандартів. Амбулаторію буде оснащено сучасним обладнанням та альтернативними джерелами опалення. Завершити роботи планують за два-три місяці, тобто до кінця 2022 року. 

Футбольний клуб «Динамо» долучився також до відновлення зруйнованого відділення Чернігівської міської лікарні №3. Росіяни зруйнували повністю рентгенодіагностичне приміщення. В результаті було знищено дороге медичне обладнання (комп’ютерний томограф, рентген-апарат, УЗД тощо). За допомогою фандрейзингової платформи United24 проходить цільовий на збір на відбудову відділення лікарні. У його межах футбольний клуб перерахує 250 000 фунтів стерлінгів, зібраних під час благодійних матчів.

МОЗ також співпрацює у кількох інфраструктурних проєктах з міжнародною неурядовою організацією охорони здоров’я Project HOPE. Вже вдалося відновити два корпуси Ірпінської центральної міської лікарні, які росіяни пошкодили під час окупації регіону. 

За словами Боруховсього, підрахунки щодо вартості пошкодженого та зруйнованого майна проводять МОЗ разом із міністерством розвитку громад та територій. За цінами 2021 року для відновлення закладів до минулого стану потрібно понад 40 млрд грн (станом на 14 жовтня).  Але міністерства спільно завершують розробку нових державних будівельних норм, що мають на меті запровадити нові європейські стандарти. Тому вартість відбудови медзакладів буде збільшуватись.