Міністерство культури закликає Київраду не допустити забудови на місці нещодавно виявленої на Воздвиженці системи стародавніх печер.

«Печера має бути взята на облік, досліджена та збережена. Зведення багатоповерхівки майже неминуче зруйнує її. Відповідна документація вже підготовлена та буде ближчим часом офіційно передана Департаменту охорони культурної спадщини КМДА», — заявила заступниця міністра культури Катерина Чуєва.

Від 2019 року Київрада чотири рази намагалася проголосувати за передачу забудовнику ділянки на Вознесенському узвозі, 25. Днями листопада ділянку мали вчергове винести на голосування, але питання відтермінували.

Землю планують передати компанії «Кепітал ріел естейт» в оренду на 10 років нібито для використання розташованої на цьому місці будівлі. Насправді ж жодної будівлі тут немає ще з 1980 років. Власник компанії — Олександр Махньов, який два роки тому балотувався до Київради від партії ОПЗЖ.

Як знайшли Вознесенські печери?

Печеру виявив експерт Центру розвитку міст Дмитро Перов. Як він розповів Українському радіо, увагу привернула адреса забудови на Вознесенському узвозі, 25. До 1980-х років тут була фамільна садиба, де жила його прапрабабуся. Вона розповідала про якусь давню печеру.

У жовтні Перов із друзями вирішили пошукати печеру з дитячих розповідей і таки виявили лаз, прихований за стіною. Після цього почали шукати професійних археологів. Перші розвідки печер, які Перов називає Вознесенськими, провели разом з Інститутом археології.

«Печера виявилася великою, довжиною понад 40 метрів, звивистою, але дуже замуленою. За конфігурацією і архітектурою вона нагадує Смородинську печеру на Лук’янівці та Варязькі підземелля в Києво-Печерській лаврі, отже може бути дуже давньою… Поруч знаходяться замулені входи до інших підземель, тож, ймовірно, йдеться про цілий комплекс», — пише археолог національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський.

Він вважає, що це може бути печера-сховок XIV-XVI століття. Перов же припускає, що підземні ходи можуть сягати часів Київської Русі.

«Йдеться про цілий печерний комплекс — чотири окремі печери. На сьогодні з них досліджені лише дві: в одну можна потрапити, пролізти, а друга — дуже суттєво замулена, засипана, тож там треба додатково розчищати проходи для того, щоб можна було повністю її дослідити. Зараз можна пройти і подивитися десь 38-39 метрів території. Також в цій печері є підземна кімната та збереглися різні написи — печерні ієрогліфи», — розповів Перов.

За його словами, на стінах є зображення тварин та графіті «варязького» періоду, зокрема обриси руни альґіз (курячої лапки). У північній частині печери знайшли залишки кераміки часів Пізньої Руси.

Перов наголошує, що востаннє давні печери в Києві знаходили у 1980-х роках — це Змієвий комплекс.

Нагадаємо, що майже одночасно з Вознесенськими печерами в Києві виявили й іншу несподівану археологічну знахідку — підмурки споруди XVII–XVIII століть біля Софії Київської. Розташований поряд ресторан залив місце розкопок бетоном.