Сьогодні, 13 грудня, Верховна Рада голосуватиме у другому читанні за містобудівну реформу — законопроєкт 5655, ініційований головою партії «Слуга народу» Оленою Шуляк.
У Міністерстві інфраструктури запевняють, що реформу впроваджують заради цифровізації процесів та усунення людського фактору.
«Філософія цього закону в усуненні чиновників з максимальної кількості процедур, особливо у питаннях видачі дозвільної документації, — заявляє міністр Олександр Кубраков. — У створеній електронній системі кожне рішення учасників будівельного процесу матиме чіткий цифровий слід, а отже нікому не вдасться уникнути відповідальності за незаконні дії».
Думка архітекторів і аналітиків
Однак архітектурна спільнота практично одноголосно стверджує, що в законопроєкті йдеться насправді про інше. Дотичні до містобудування люди публікують офіційні звернення з проханням не голосувати за пропоновану реформу. Відповідну заяву також підписують громадські організації, такі як ЧЕСНО, Центр протидії корупції, Марш за Київ, Зберегти Квіти України, Захистимо Протасів яр.
«За красивими гаслами бачимо диявола, який криється в деталях, — пише депутатка партії «Слуга народу» Анна Бондар. — Я подумала про те, що антизабудовні протести тепер стануть кривавими. Йде війна. В країні багато людей зі зброєю. А ще я подумала про те, що міжнародні партнери переглянуть механізми надання фінансової допомоги нашій країні на відбудову».
«Законопроєкт 5655 не має бути ухвалений, якщо ми хочемо, щоби наші міста не виглядали як бетонні джунглі, а мали людяне і комфортне для життя середовище, — заявляє директор CEDOS Іван Вербицький. — Законопроєкт пропонує, щоб забудовники самі себе контролювали, але цифровізовано».
«Подається все під соусом “цифровізації” будівельної галузі, яка виступає у ролі підсадної качки… Насправді цей закон 5655 про значне урізання можливостей місцевого самоврядування в сфері містобудування, — наголошує юристка Наталія Присухіна. — Значно посилюється роль профільного Міністерства, яке перебирає не властиві функції ДАБІ, створюється Містобудівна палата, і як вишенька на тортику — приватний містобудівний контроль для забудовників».
Звернення з закликами не голосувати за проєкт також записали архітектори Єгор Штефан, Антон Целовальник, голова Київського осередку Архітектурної Палати Олексій Шемотюк, видавець професійної архітектурної літератури Дмитро Настека та інші.
Що саме пропонується у проєкті?
Докладний аналіз реформи зробила заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій. Ось деякі тези:
Забудовники контролюватимуть самі себе. Містобудівний контроль передають приватним структурам. Забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе. Держава знімає з себе будь-яку відповідальність за забудову.
Щоб зареєструватися в Мінрегіоні, кожна організація з приватного контролю повинна мати обов’язковий договір страхування на суми 3-5 мільйонів євро. Такі приватні структури створять собі лише великі забудовники.
Монополізація сектору. Мінрегіон стає монополістом у містобудівництві. Міністерство перебирає на себе частину функцій ДАБІ. Зокрема розглядатиме скарги, які забудовники можуть подавати на архітекторів, експертів, органи самоврядування і на органи контролю.
На забудовника поскаржитися не зможе ніхто, адже це не передбачено законопроєктом. Через електронну систему міністерство вирішуватиме, кому давати доступ до ринку — реєструвати експертні організації, уповноважених осіб містобудівного контролю, сертифікувати архітекторів та інженерів, забирати сертифікати, штрафувати тощо.
Позбавлення громади впливу. Органи місцевого самоврядування не зможуть вписати в містобудівні умови та обмеження жодних додаткових умов, окрім висотності, щільності та відстаней від вулиць. Місцеві органи навіть позбавлені права навіть заходити на ділянку. Якщо зазирнувши за паркан, побачать порушення, можуть написати скаргу в той самий приватний контроль забудовника.
Громаді залишили тільки участь в слуханнях на вже розроблену містобудівну документацію. Ініціювати містобудівний нагляд зможуть лише ті фізичні особи, у кого зареєстровані речові права на об’єкт будівництва.
Архітектор не впливає на будівництво. Забудовник зможе вимагати від архітектора передачі майнових авторських прав. Це значить, що замовнику може вносити у проєкт будь-які. Губиться сенс авторського нагляду.
Загроза архітектурним пам’яткам. На погодження проєктів будівництва з органами охорони культурної спадщини дається 14 днів з можливістю продовження ще на 10 днів. При цьому діє принцип мовчазної згоди. Цей же принцип діє щодо приписів про зупинку будівництва з порушеннями.
Також «Хмарочос» публікував колонку архітектора Кирила Чуйка з критикою містобудівної реформи.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті