Останнім часом європейські міста стають все більш орієнтованими на потреби автомобілістів та власників транспортних засобів. Це досить зручно для окремих людей, але завдає шкоди атмосфері міст, їх туристичній привабливості, екології, безпеці та комфорту для пішоходів. Якщо не контролювати та не впливати на ситуацію, з часом вона зайде у глухий кут, вважають дослідники доступності міських просторів з Німеччини.

Саме тому дослідницька команда проєкту Digital Hub Mobility на базі платформи для підприємців Технічного університету Мюнхену (UnternehmerTUM) розробила стратегію розвитку міст, орієнтовану на екологічність та доступність.

Про те, як зробити місто комфортним для людей та які інновації розробила команда, розповів др. Бернард Калкбреннер, керівник проєкту Digital Hub Mobility під час онлайн-дискусії про пішохідну мобільність та міську логістику від KSE.

Як впроваджуються зміни

«Наш підхід полягає в тому, щоб задіяти інновації, які не викликатимуть відторгнення. Ми постійно тестуємо, які виклики, тренди та можливості допоможуть зробити міста більш мобільними та доступними», – каже Бернард.

Будь-яка ідея, практика або об’єкт сприймаються кожною окремою людиною як нові, а люди важко сприймають зміни. Тому потрібно перетворювати ідеї на практичні рішення та вигоди для кінцевого споживача.

Навіщо зараз потрібні ці інновації? Бо світ кожного дня стикається з викликами, такими як урбанізація (зростання щільності населення міст), кліматичні зміни, діджиталізація та новими кризами. Зараз це війна та перспектива повоєнної відбудови України. Отже, потрібні рішення, які можна з локальними доопрацюваннями імплементувати у будь-якому європейському місті.

При цьому завдання будь-яких змін – бути бажаними для людей, життєздатними з точки зору бізнесу, здійсненними технологічно та мати стійкий вплив. Для цього кожна з них проходить шлях: ідея – концепція – розвиток – тестування – впровадження.

Виклики, тренди та можливості мобільності

Одна з головних ідей створення людиноцентричного міста – зміна підходу до використання персонального транспорту. Власна автівка – це зручність для індивіда та проблема для системи. Запарковані вулиці, забруднене повітря, дорожні корки посилюють дискомфорт для мешканців та є джерелом багатьох проблем. Саме тому одне з першочергових завдань – заохотити людей до користування громадським транспортом або альтернативними сервісами (таксі, каршерінг, скутери, велосипеди). Це реальна можливість зменшити кількість автівок, не обмежуючи мобільність всіх категорій громадян.

Для порівняння: для того, щоб 50 людей дісталися в зазначену точку, потрібно біля 45 автівок (середній коефіцієнт завантаження авто у Німеччині 1,1 людина), 50 велосипедів або один автобус.

При цьому автомобілі продукують набагато більше викидів в атмосферу, займають багато площі при паркуванні та створюють потенційну небезпеку дорожніх інцидентів.

У людиноцентричних містах мають впроваджуватися:

• розгалужена система громадського транспорту та гнучкі, заохочувальні до регулярного користування цінові програми;
• мобільні сервіси «на вимогу» (таксі, каршеріг, точки прокату велосипедів, електроскутерів);
• ідеї 15-хвилинного міста (проживання, робота, навчання, щоденний шопінг у радіусі 15 хвилин пішки);
• акцент на розвитку електротранспорту;
• альтернативні зелені технології (на екологічному паливі, сонячних панелях тощо);
• з непопулярних заходів – зменшення місць на паркінгах, які не користуються постійним попитом та підвищення цін на паркування.

Як вулиця стала парком: результати експерименту

Основна проблема наразі полягає в тому, що кількість автівок та інтенсивність руху у великих європейських містах досягає своїх меж. Ці виклики можливо вирішити тільки залучивши до змін муніципалітети, корпорації, інноваційні стартапи та громадську думку.

В середньому, на одну інноваційну ідею потрібно шість місяців. За цей період відбувається процес винайдення підходу до різних стейкхолдерів, старт впровадження, доопрацювання (виявлення та усунення слабких місць), тестування та вимірювання ефективності.

Наприклад, командою Digital Hub Mobility був проведений експеримент по UnParking з редизайну вулиці у Мюнхені. Він тривав чотири тижні. У проєкті було задіяно вісім стейкхолдерів (компанії з каршерінгу, оренди велосипедів, таксі). В результаті вулицю було перетворено на вільний від запаркованих автівок публічний простір з велодоріжкою, велопаркінгом, пунктами прокату, газонами, скульптурами та мобільними кав’ярнями. 

Експеримент виявився вдалим і вулиця змінила назву з Хільтеншпергерштрассе на Хільтеншпергер парк. Проєкт отримав кілька спеціальних нагород у сфері урбаністики та дизайну міського середовища 2022 року у Німеччині. Цікаво, що така трансформація не була коштовною. Бюджет експерименту склав всього 300 євро.

Отже, впровадження змін, на думку др-ра. Калкбреннера є поступовим, але незворотнім процесом для подолання поточних викликів та закладення нового підходу до розвитку міст.

Подолання «побічних ефектів»

Поточна ситуація з надмірною автомобілізацією потребує системних змін. Але більшість пропонованих рішень має свої «побічні ефекти» для громадян і їх можна впроваджувати тільки у співпраці з бізнесом, владою та громадою. Для вирішення проблеми заторів та забруднення довкілля, потрібно змінювати законодавство та поведінку споживачів.

Наприклад, впливати на поведінку власників електроавтомобілів можна, пропонуючи їм заряджатися біля офісних будівель в неробочий час та вихідні. Таким чином можливе максимальне використання ресурсу зарядних станцій та вирішення питання для людей, які мешкають поблизу. Чим більш доступними та зручними будуть сервіси та рішення, тим більше громадян користуватимуться ними, знімаючи навантаження з інших точок.