Внаслідок бойових дій частина земель Вільхівської громади, що біля Харкова, може виявитися непридатною для користування. Минулої весни тут велися активні бої, територія була тимчасово окупована, та згодом звільнена ЗСУ. Науковцям вдалося проаналізувати, наскільки ці землі забруднені, та як є можливості їх відновлювати. Про це йдеться в дослідженні «Вплив війни Росії проти України на українські ґрунти», проведеного ГО «Екодія».  

Щоб визначити рівень забруднення, науковці досліджували високоточні супутникові знімки за квітень-травень 2022 року, коли на території громади велися активні бої. На них відстежували дії, які несуть небезпеку для ґрунтів: маневри військ, зведення укріплень чи траншей, вибухи та обстріли. Крім того, вчені провели лабораторні дослідження проб ґрунту, наданих українськими військовими до тимчасової російської окупації цих територій.  

Для Вільхівської громади характерні були в основному механічний та хімічний вплив. До прикладу, рух важкої техніки ущільнює ґрунт, погіршує здатність води проникати в нього та робить його більш вразливим до ерозії. Будівництво фортифікаційних споруд спричиняє зсуви, заболочування, осідання ґрунту тощо. А утворення кратерів після вибухів порушує повітряно-водний режим у ґрунтах. 

Завдяки особливостям порід, ці забрудники мало загрожують ґрунтовим водам, однак можуть нести ризик для рослин. А якщо на таких землях зростатимуть харчові культури, то зрештою важкі метали можуть через їжу потрапляти в організм людей та шкодити їх здоров’ю.  

Дослідження наслідків такого забруднення для здоров’я поодинокі, але докази його шкоди вже є. Доведено, що важкі метали можуть сприяти порушенню роботи нервової системи чи системи кровотворення, а деякі – можуть нести канцерогенний ефект. Забруднення важкими металами може загрожувати ще й вагітним жінкам та дітям. Так, через вплив високого вмісту барію, молібдену, кобальту та кадмію у Секторі Гази у Палестині почастішали випадки передчасних пологів та вроджених вад у немовлят.  

Рівень пошкодженості ґрунтів визначали для кожної ділянки окремо, враховуючи типи та ступінь забруднення, наприклад, засміченість території. І на основі цього визначали, наскільки землі придатні для подальшого використання та як їх варто відновлювати.  

«Фізичний, механічний та хімічний вплив бойових дій на ґрунти може різко змінити їх характеристики та зробити непридатними, а часом і небезпечними для використання, зокрема у сільському господарстві. Тож у повоєнному відновлені громад, особливо тих, що потерпали ще й від окупації, необхідно аналізувати стан ґрунту і визначати, як із ним далі поводитися. Так, на сильно пошкоджених землях вирощувати продуктів не можна узагалі. Найкраще і найдешевше рішення для них – це консервація, тобто тичасове припинення будь-якої діяльності на цій землі, щоб дати їй відновитися природним способом», – коментує Лоріна Федорова, фахівчиня зі сталого землекористування ГО «Екодія».  

За наявності ресурсів для менш пошкоджених земель можна застосовувати й інші практики, як-от запропоновані Вільхівській громаді агротехнічна меліорація (заходи для поліпшення родючості) чи фітоекстракція/фітосанація (висадка рослин, що поглинають або розщеплюють забрудники в ґрунті, очищуючи його). Та для кожного випадку має обиратися окремий підхід, зважаючи як на стан ґрунту, так і на можливості громади. 

Більше про дослідження, його методи та результати можна послухати на записі його презентації.