Досвід відновлення знищеного пожежею міста Парадайз і як він може знадобитися Україні

Руйнування та знищення міст, з якими зіштовхнулася Україна під час першого року повномасштабної агресії, вже зараз викликає у фахівців жваві дискусії щодо майбутньої відбудови. Зараз ми стоїмо перед непересічним завданням – не тільки відбудувати зруйноване, але й повернути життя у ці міста. Для цього варто звернутися до досвіду відновлення постраждалих міст, які є у світовій практиці.

Один з таких кейсів – відбудова міста Парадайз у штаті Каліфорнія (США), яке п’ять років тому було знищено лісовою пожежею.

Під час онлайн-дискусії, організованої Kyiv School of Economics, урбаністи та експерти з нерухомості США та Європи досліджували досвід відновлення міста Парадайз та його громади та обговорювали можливість використання цих напрацювань у майбутній відбудові зруйнованих українських міст.

Як рай перетворився на пекло

Місто на півночі Каліфорнії з промовистою назвою Парадайз за лічені дні перетворилося з раю на пекло. У листопаді 2018 року в місті, зведеному майже посеред лісу, зайнялися масштабні лісові пожежі, які роздмухувались сильними вітрами, характерними для місцевості о цій порі року. Спочатку вогнеборці намагалися локалізувати вогонь, але швидкість поширення була дуже високою. Тому місцева влада ухвалила рішення про термінову евакуацію жителів міста.

У результаті цього лиха згоріло 80% житлових будинків. Населення міста на той час складало 26 тисяч людей. Для порятунку жителів були задіяні усі міські служби та волонтери. «Волонтери зіграли дуже важливу роль» – каже Стівен Норріс, керівник Norris Realty Advisors, – «Без них не вдалося б вивезти стільки людей за такий час».

Коли вогонь вдалося побороти, Парадайз виглядав як «випалена земля». Перед місцевою владою постали питання оцінки завданої шкоди, відновлення життя в місті та створення умов для людей, які бажали повернутися. І першочерговою стала не відбудова згорілого житла, а створення соціальних стимулів та безпеки проживання.

Першочергові умови для повернення людей

Місцева влада, яка під час лиха активно приймала участь в координації усіх процесів, залучила фахівців з керівництва штату та комерційного сектору й виробила «План дій» (Action Plan) для подолання наслідків та відновлення життя громади. Які саме кроки були впроваджені, розказав Грег Петерсон, партнер юридичної компанії Casner & Edwards, що спеціалізуються на комплексній нерухомості.

Для постраждалих територій був створений спеціальний прототип програми оцінювання шкоди та страхування від лісових пожеж, включаючи нові підходи до перевірки земельних ділянок. Постраждалі могли отримати страхові виплати навіть якщо цей випадок не підпадав під умови їхнього страхового договору.

Пропонувалося адресне вирішення питань пропозиції та доступності житла.

Людям, які поверталися жити та працювати в місто, надавався пріоритет у відновленні житла (якщо таке було можливим) або тимчасове житло у вигляді будинків на колесах та тимчасових споруд.

Був розроблений комплексний план вирішення проблем загальноміської септичної (каналізаційної) та водопровідної системи. Адже без цього місто могло опинитися на грані гуманітарної катастрофи, яка могла вийти за межі ураженого регіону. Те саме стосувалося електричних мереж.

Людям, які відновлюють малий бізнес у місті, надавалися пільгові умови та додаткове страхування ризиків.

Влада намагалася якнайшвидше поновити роботу місцевого університету та навчальних закладів, аби не втратити місцеву молодь – найбільш мобільну та легку до адаптації категорію населення.

Також велику роль для подолання наслідків та повернення до життя зіграло налагодження суспільного діалогу та об’єднання громади. «Кожен, хто жив в Парадайз у перші роки після пожежі, приймав посильну участь у відновлення міста», – зауважує Грег Петерсон.

Як змінився Парадайз після пожежі

Міхнеа Константінеску, науковець та академічний директор Програми міського розвитку університету KSE, розповідає, що для будь-якої громади, такі масштабні руйнування – великий виклик. І не всі здатні подолати його.

Саме тому після відновлення Парадайз змінився. Зміни торкнулися, по-перше, демографічної ситуації. Місто втратило частину молоді, студентів, підприємців, які встигли адаптуватися на нових місцях та будують там життя.

По-друге, економічна ситуація в регіоні. Зменшилась частка приватних інвестицій та малого бізнесу, отже потрібно більше фінансування від держави.

«Рятівним колом» у таких ситуаціях, які можна екстраполювати і на майбутній досвід України, фахівець вважає:

Розвиток державно-приватного партнерства.
Створення стимулів та гарантій для приватних інвесторів.
Підтримка урядових програм та ініціатив.
Надання можливостей людям придбати житло на вигідних умовах.
Страхування нестандартних ризиків (у випадку України – воєнних).
Обов’язкова наявність та дотримання майстер-плану відбудови міста. Це відсікає можливість зловживань та залучує додатковий інвестиційний та людський капітал.
Надання соціальних гарантій та психологічної підтримки населенню.

Паралелі з Україною

Загалом, процес первинної реабілітації майже знищеного міста зайняв у Парадайз три роки. Саме стільки фахівці відводять й на відбудову українських зруйнованих війною населених пунктів. Хоча й зауважують на певні відмінності: кліматичні умови, прогнозованість ситуації, загальний рівень та спосіб життя.

Схожість Каліфорнії з Україною в тому, що безпекова ситуація залишається нестабільною. Ніхто не може гарантувати мешканцям штату, що вони більше ніколи не зіштовхнуться з лісовою пожежею, адже вони притаманні для цієї місцевості. Так само неможливо гарантувати повну безпеку українцям, доки вони мають агресивну державу біля свого кордону.

«Деякі паралелі з Україною тут дуже яскраві. Спочатку люди, які залишили свої домівки, чекали коли вогонь зупинять. Потім перші, найвідважніші переселенці почали повертатися. Хоча тривалий час вони прокидалися зранку, ще відчуваючи запах гару. Але кожен думав, що він може зробити для міста. Тут дуже важливий психологічний момент. У таких стресових умовах потрібно прийняти, що ти не завжди можеш контролювати своє майбутнє, але ти можеш і маєш впливати на своє сьогодення», – розповідає Стівен Норріс.

Фахівці кажуть, що після таких глобальних потрясінь, люди потребують підтримки протягом тривалого часу. Тому усі програми з психологічної реабілітації та адресної допомоги потрібно розраховувати на довготривалу перспективу. В ідеалі, створити автономні механізми, які з часом працюватимуть самостійно.