Найбільші музеї світу потроху редагують описи та назви творів на користь України та починають називати українськими деяких художників, що раніше вважалися російськими. Про це йдеться в матеріалі CNN.
Так, нью-йоркський Метрополітен-музей почав підписувати Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі як українських художників, а також змінив назву полотна Едгара Дега «Російська танцівниця» на «Танцівницю в українському вбранні».
Рєпін народився у Чугуєві на Харківщині. Музей тепер підписує його як «українця, народженого в Російській імперії». Приазовський грек Куїнджі — родом з Маріуполя. Під його картиною «Червоний захід сонця» віднедавна така примітка: «У березні 2022 року Художній музей Куїнджі в Маріуполі, Україна, було знищено російським авіаударом».
Ці зміни відбулися завдяки зусиллям історикині мистецтва Оксани Семенік, яка популяризує українське мистецтво й сприяє його деколонізації на твіттер-сторінці Ukrainian Art History, що має понад 17 тисяч підписників. Сама вона провела кілька тижнів у підвалі будинку в окупованій росіянами Бучі в березні минулого року. Після цього разом із нареченим і кішкою вона пройшла близько 20 кілометрів до безпечного місця.
Семенік вирішила розпочати просвітницку кампанію після відвідання Ратґерського університету у Нью-Джерсі. Допомагаючи місцевим кураторам, вона здивувалася, що чимало художників, яких вона завжди вважала українськими, позначені як росіяни.
«Я виявила, що багато українських художників були в російській колекції. Із 900 “російських” художників 70 були українцями і 18 — з інших країн», — зазначає вона.
Таку саму ситуацію вона помітила у Метрополітен-музеї, нью-йоркському MoMA, у Філадельфії. Тож мистецтвознавиця почала листуватися з музеями й галереями. Спершу отримувала формальні «відписки», але не полишила спроб. Перемовини з кураторами тривали місяцями.
Так, одна з ключових фігур українського авангарду Олександра Екстер досі позначена на сайті MoMA як росіянка. Вона жила у Москві чотири роки, в Україні — 35 років і у Франції — 25, зауважує Семенік. «З якого дива вона росіянка?» — дивується фахівчиня.
Так само добивається деколонізації українського мистецства історикиня Олеся Хромейчук, яка втратила брата на фронті у 2017 році.
«Кожен похід до галереї чи музею в Лондоні, де експонують мистецтво чи кіно Радянського Союзу, оприявнює хибне розуміння — з умислу або просто ліні — регіону як однієї безкінечної Росії. Приблизно як це й хоче бачити нинішній президент Російської Федерації», — зазначає Хромейчук.
Завдяки тиску низки українських фахівців Лондонська Національна галерея також змінила назву картини Дега «Російські танцівниці» та «Українські танцівниці».
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті