Компенсації за зруйноване житло: які квартири постраждалі зможуть купити на ринку?

Закон про компенсацію зруйнованого житла, вже підписаний президентом, передбачає видачу постраждалим грошових сертифікатів. Фінальної формули обрахунку суми ще не існує, але відомо, що за цей серифікат можна купити лише нове житло.

Команда ЛУН проаналізувала залежність вартості житла від віку будинку, вивчивши наявні на ринку пропозиції в Києві, Львові та Одесі.

Так, найдешевше коштують квартири в будинках, зведених з 1955-го по 1990-ті — як правило, це хрущовки та панельки. У Києві таке житло обійдеться у 40-49 тисяч гривень за квадратний метр, у Львові — 36-43 тисячі, в Одесі — 28-34 тисячі.

Для прикладу аналітики взяли квартиру на 50-60 метрів в панельці, що потребує лише косметичного ремонту, в спальному районі, з двома-трьома окремими кімнатами для родини дітей. У Києві така обійдеться приблизно в 2,1-2,7 мільйона гривень, у Львові — в середньому 2,1-2,5 мільйона, в Одесі — 1,5-1,6 мільйона. 

Найдорожче в Києві продають квартири в дореволюційних будівлях і сталінках, це ХІХ — перша половина ХХ століття. У Львові також найбільше цінуються будівлі цього періоду, переважно це австрійська забудова і трохи польської; сталінок набагато менше. В Одесі ж історичні будівлі можуть поступатися в ціні сучасним новобудовам.

Найстарший будинок, в якому зараз продається квартира у Києві, датується 1835 роком, в Одесі — 1840 роком. 

Вартість житла в новобудові Києва становить в середньому 48 тисяч гривень за метр, у Львові — 46,2 тисячі, в Одесі — 38 тисяч.

«Ідея компенсаційних сертифікатів чудова, але, як завжди, все залежить від реалізації. Великим плюсом є неможливість обміняти сертифікат на гроші, а лише витратити його виключно на придбання нового житла та неможливість продажу нерухомості протягом п’яти років. Це має значно знизити ризики корупції з сертифікатами», — коментує Денис Суділковський, маркетинг-директор ЛУН.

Він зауважує, що програма дозволяє купити житло в будь-якому населеному пункті, а також обирати між квартирою, приватним будинком чи інвестицією в будівництво.

Проте основними вигодонабувачами цього механізму можуть стати приватні девелопери, а не українці та українки, які потребують даху над головою. Забудовники зводитимуть будівлі за державний кошт та здаватимуть їх у приватну власність тим, хто має право на ваучери. За цим механізмом утримуватиметься згадувана вище модель високого рівня володіння житлом.

Варто зауважити, що цей механізм критикували експерти з житлової політики. Вони побоюються, що основним бенефіціаром нового закону про відбудову стануть девелопери, на рахунки яких масово надходитимуть державні кошти. Натомість адекватним виходом із ситуації може стати вимушений механізм приватно-державного володіння відбудованим житлом.