Росіяни перетворюють українські заповідники на мисливські угіддя і копальні

Окупанти реєструють у Росії захоплені українські заповідники, юридично перетворюючи їх на мисливські угіддя та копальні, повідомляє Центр журналістських розслідувань.

Джарилгач

Зокрема, під контролем росіян — острів Джарилгач, де мешкають олені, лані, кабани та муфлони. Попри те, що до війни його відвідували сотні туристів, він лишався заповідником дикої природи: інфраструктура там майже відсутня, відвідувачі приїздили з наметами.

Росіяни зареєстрували його як «державну автономну установу природний парк “Джарилгацький”» і прописали в документах такі види діяльності: мисливство на диких тварин, видобуток нафти, газу, солі, гравію, піску та глини, будівництво, ресторанний і готельний бізнес. 

Асканія-Нова

Попри окупацію частини Херсонської області заповіднику Асканія-Нова вдавалося працювати в «українському форматі». Однак 20 березня цього року керівництво повідомило, що заповідник перейшов під фактичний контроль росіян.

Росіяни зареєстрували заповідник як юридичну особу в Росії. Про мисливство чи видобуток корисних копалин у виписці не йдеться, однак вказано екскурсійну та туристичну діяльність.

Окупаційний «директор» заявив, що збирається розвивати туризм. «Судячи з усього, Мещеряков навіть не в курсі, що “Асканія-Нова” є природоохоронною науково-дослідною установою міжнародного значення, а не розважальним закладом… До окупації тут проводили екскурсії, але лише в тій мірі, щоб не нашкодити природі», — розповіли в Асканії.

Російські військові почали їздити заповідним степом на важкій техніці та рили окопи. Військова авіація пролітає на низькій висоті та спричиняє паніку в диких тварин, що навіть призводило до їхньої загибелі.

Кам’янська Січ

Національно-природний парк «Кам’янська Січ» було звільнено у листопаді минулого року. Перед відходом росіяни замінували тисячі гектарів степу та берегову лінію. На території рили бліндажі, розливали дизпаливо.

Територію продовжують обстрілювати з різних видів зброї — за словами директора парку Сергія Скорика, буває, що за добу з лівого берега прилітає 60 російських снарядів. Обстріли спричиняють пожежі — вже вигоріло близько тисячі гектарів земель, внаслідок чого постраждало багато червонокнижних рослин. Зменшення рівня води у Каховському водосховищі завдає шкоди іхтіофауні.

«Те, що вже вдалося побачити на “Кам’янській Січі” з боку доріг — вражає дуже сильно. Я бачив там величезну кількість нерозірваних боєприпасів від різних систем, окопи, фортифікаційні споруди, порубані дерева, вигорілий степ. Якщо так виглядає решта території — то це справді катастрофа», — зазначає Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського університету.

Кінбурнська коса

Лише за перші пів року війни пожежі випалили 30% лісів Кінбурнської коси.

«Тієї коси, яку ми спостерігали у 2021 році, вже не побачимо ніколи, бо висадка різних видів сосни проводилася протягом десятиліть. Та головне — знищено багато унікальних природних реліктових насаджень, які неможливо відновити», — зауважує Павло Холодняк, заступник директора НПП «Білобережжя Святослава».

Цей матеріал створено Хмарочосом за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.