Архітектори представили проєкт реконструкції гуртожитку для переселенців у Дніпрі

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 300 днів. За цей час ми опублікували 23651 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Бюро Archobraz представило проєкт реконструкції гуртожитку для переселенців у Дніпрі. Архітектори пропонують провести реновацію наявної будівлі, звести поруч новий корпус та облаштувати прилеглу територію.

До бюро звернувся благодійний фонд «Корабель Допомоги» з проханням допомогти по відновленню існуючої будівлі. Окрім замовленого проєкту відновлення фасадів, команда презентувала своє бачення бажаного розвитку шелтера з новою будівлею та якісними планувальними рішеннями, прописали попередній сценарій реалізаії, пояснив «Хмарочосу» архітектор Олексій Образцов.

У покинутій будівлі Інституту геологорозвідки на вулиці Каруни, 1 можна розмістити близько 300 внутрішньо переміщених осіб. До наявної будівлі можна добудувати гуртожиток на перших поверхах.

Там пропонують облаштувати офіс, магазин, кафе, дитячий клуб, де переселенці могли б знайти роботу.

Будівля інституту геологорозвідки збудована у стилі конструктивізму та є історичною пам’яткою. Її звели в середині 20-х років минулого століття за проєктом архітектора Дмитра Скоробогатова. Під час Другої світової війни в будівлі розташували артилерійське училище, а потім реконструювали споруду у стилі неокласицизму. Далі там було Дніпропетровське відділення Українського державного інституту мінеральних ресурсів, а з 2008 року будівлю покинули й вона почала руйнуватися.

2022 року туди почали заселяти переселенців зі сходу України, які втратили житло, і будівлю поступово пристосовували для їхніх потреб. Зараз тут живуть близько 300 вимушених переселенців.

«Наступним кроком повинно бути забезпечення мешканців якісними умовами проживання. Також важливо залучити людей до повноцінного сучасного життя суспільства. Будівля, територія перед нею та, в майбутньому, сквер потребують реконструкції. Разом це повинно перетворитись у можливість для покращення важкого становища людей та цієї занедбаної території міста», – заявив архітектор Образцов.