«Нові пожежі займалися майже щодня». Як росіяни знищували Кінбурнську косу?

Важливість лісових масивів в екосистемі держави важко переоцінити. Ліси – це природне середовище існування багатьох видів флори та фауни, захист від повеней, буревіїв та інших стихій, очищення повітря тощо. Недарма їх називають «Зеленими легенями» країни.

Третина лісів постраждала від військових дій

Масштабні бойові дії призвели до колосальних негативних наслідків для лісів України. За даними Рахункової палати України, загалом (станом на кінець 2022 року) в державі вже постраждало 3 млн га лісів, що становить майже третину лісового фонду країни (до початку вторгнення офіційна площа лісів сягала 10,4 млн га). Деякі з них втрачені назавжди. Спеціалісти-екологи вважають, що для відновлення пошкоджених лісів, загалом потрібно щонайменше 20 років.

Найбільшою проблемою, за даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів, стало мінування та лісові пожежі через ворожі обстріли та навмисні підпали. Серед найбільш постраждалих регіонів: Чернігівщина – орієнтовно 400 тисяч га, Сумщина – 290 тисяч га, Луганщина – 200 тисяч га, Київщина, Житомирщина та Харківщина – по 120-160 тисяч га кожна.

За даними експертів WWF, найбільш небезпечними для людей зараз є ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області.

Атака на ліси та заповідні зони на Півдні України

Ліси південних областей України мають найменший відсоток лісистості на території країни. Показник Одеської області – 6%, Миколаївської і Херсонської – 4%. І сьогодні саме ці регіони найбільше потерпають від повномасштабного вторгнення. Вже понад рік вони знаходяться під постійними обстрілами.

З майже 22 тисяч га «Миколаївського лісового господарства» небезпеку становлять 11 тисяч – це 49%. З них понад 9 тисяч – площі лісогосподарського призначення на Кінбурнській косі, території якої потерпають від тимчасової окупації та активних обстрілів.

Крім лісу, зруйновані й будівлі, інженерні споруди та пожежна техніка філій Південного офісу ДП «Ліси України», яке опікується цими територіями.

Окупація російськими військами завдала руйнівних наслідків природі Кінбурнського півострова. Зокрема через масштабні пожежі у лісосмузі півострова, які відбулися тут з початку квітня 2022 року.

Наслідки таких пожеж для екології Кінбурнського півострова також можна побачити з супутника: там, де раніше були зелені ліси – тепер вигорілі ділянки чорно-коричневого кольору. За попередніми оцінками місцевого лісгоспу, за спекотний сезон 2022 тут вигоріло понад 1600 га соснового лісу.

«Кінбурнська коса палала весь спекотний сезон»

Дмитро, проєктувальник з Київщини, який на час початку повномасштабного вторгнення жив і працював в Очакові на Миколаївщині, розповідає:

«Я тимчасово переїхав в Очаків восени 2021-го, бо отримав замовлення на проєктування та інженерне оснащення промислового об’єкту. Очаківці бачили війну на власні очі вже з перших днів. А на початку квітня місто почали масово обстрілювати з захопленої окупантами Кінбурнської коси, від якої до Очакова всього 4-7 км.. Але найбільше мене вразило те, що відбувалося навколо коси, в лісосмузі.

З середини квітня там полихало все. Нові пожежі займалися майже щодня. То снаряд влучить, то запалає військова техніка. Коли напрямок вітру був у бік Очакова, все місто потерпало від задушливого диму та кіптяви. Мешканці, які евакуювалися звідти, розповідали, що навколо декількох сіл на косі ліс вигорів вщент. Люди намагалися вгамовувати вогонь власними силами, але це майже не давало результату. Адже для цього потрібна спеціальна техніка та професійні вогнеборці, а окупанти не давали доступу на територію. Тут треба розуміти особливості місцевого клімату – лісостепова зона, спека та вітри. Вогонь за таких умов поширюється дуже швидко. Співробітники місцевого лісгоспу робили все, що могли, акумулювали всі наявні ресурси і техніку, але цього замало, бо ніхто не готувався до такого жаху, а допомога ззовні майже не доступна. Навіть евакуюватися звідти можна єдиним шляхом – на моторних човнах через лиман, бо всі автошляхи перекриті.

Одне з сіл, Покрівка, повністю вкрите попелом – земля, будинки. Люди, які виїжджали звідти, показували фотографії. У серпні, на піку пожеж, там було взагалі неможливо було знаходитись. Навіть у морі вздовж узбережжя повно кіптяви та уламків згорілої деревини та інших сполук. Звісно, все це море виносить й до Очакова. Місцеві все це бачать. Тут була така чудова рекреаційна місцевість, розвивався курорт, на косі взагалі заповідна природа – тепер тут всюди випалена земля».

Лісові пожежі на Кінбурнській косі поставили під загрозу знищення 465 видів унікальних рослин та лікувальних трав півострова, серед них найбільше в Європі поле диких орхідей, площею близько 60 га, які занесені до Червоної книги. Постраждали з непрогнозованими наслідками унікальні рожеві озера, тисячі тварин та птахів, серед яких також є червонокнижні різновиди.

Відновлення штучних лісів – завдання на десятиліття

Екологи кажуть, що з природної точки зору на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений ліс – незворотної катастрофи не відбулося. Дикі ліси пристосовуються до змін в екосистемі й мають шанси на відновлення. А ось для штучних лісів ці пожежі можуть мати фатальні наслідки. Частина цих територій не буде заліснена впродовж десятиліть. Їх ретельно створювали та оберігали протягом 30 років, а після війни все доведеться починати з нуля. При цьому, треба враховувати зміни клімату, що відбулися за цей час: зменшення кількості опадів, посилення вітрів та спеки у цьому регіоні. Тож процес відновлення штучних лісів буде більш складним і тривалим.

Експерти Всесвітнього фонду природи (WWF) у каталозі природоорієнтованих рішень пропонують низку заходів, спрямованих на відновлення штучних лісів та впровадження наближеного до природи лісництва, а також створення, утримання і збереження полезахисних лісових смуг. При цьому варто враховувати сучасні екологічні та економічні реалії, вплив військових дій та їх наслідків, а також кліматичні зміни, які потребують додаткової уваги при плануванні на середньострокову перспективу.

Спеціально висаджені смуги дерев та кущів між полями протидіють водній та вітровій ерозії ґрунту, зберігають рівень вологи, завдяки чому підвищується врожайність та зменшується забруднення ґрунтових вод. При цьому створюється затінок для людей та тварин під час спеки, забезпечується сприятлива зона для існування птахів, комах, ссавців тощо.

Полезахисні лісові смуги, як спосіб відновлення та адаптації

В кліматичних умовах півдня України створення лісових полезахисних смуг допомагає досягти наступних результатів:

пом’якшення катастрофічних погодних явищ, зниження швидкості вітру, запобігання утворенню пилових бур;
запобігання ерозії ґрунтів та деградації ґрунтового покриву
створення сприятливого мікроклімату: температура знижується на 3-5 градусів, підвищується атмосферна та ґрунтова вологість, зменшується випаровування вологи з поверхні рослин;
деревні рослини зберігають вуглець, активніше відбувається накопичення органічного вуглецю в ґрунті (SOC);
полезахисні смуги є екологічними коридорами, в яких існують дикі види флори та фауни, зберігається біорізноманіття. Також відбувається природний контроль за шкідниками – бо в полезахисних смугах є оселища для птахів;
ґрунти, ґрунтові та навколишні води менше забруднюються. У стічних водах стає менше азоту, фосфору та інших хімікатів;
ландшафт стає естетичнішим, з’являється зона для відпочинку;
створення смуги зі стійких до дії вогню дерев і кущів допомагає перешкодити поширенню пожеж;
з’являється можливість отримання додаткових ресурсів для мешканців та малого бізнесу: пиломатеріали, паливну деревину, біомасу або недеревні продукти (гриби, фрукти, горіхи, корок, мед);
врешті, збільшується лісистість країни.

За попередньою еколого-економічною оцінкою, корисні функції полезахисних лісосмуг в Україні оцінюють в 39,8 млрд грн на рік. Якщо під час створення лісосмуг впроваджувати сучасні економічно-рентабельні практики, то вартість матеріальних ресурсів потенційно можна збільшити на 60-70%.

Вже протягом перших п’яти років загальна економічна цінність усіх цих екосистемних послуг і прибутків може сягати понад 80-100 тис. грн/га. Економічна ефективність лісових смуг лише зростає, оскільки екосистема стає більш зрілою та продуктивнішою з точки зору ефективності.

Все це вказує на високу ефективність лісових смуг, особливо якщо ними системно управляють і вони добре збережені. Також наявний цілий ряд соціально-економічних вигод, які пропонує це природоохоронне рішення.

Цей матеріал створено Хмарочосом за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.