Три місця «боїв із ДРГ» у Києві, які насправді виявилися дружнім вогнем – BBC Україна

У перші дні російського вторгнення в Києві панували паніка та хаос. Не в останню чергу через «вкиди» російських ботів ширилися чутки про мітки на будинках і повсюдну присутність диверсантів. Таку інформацію поширювали навіть офіційні структури.

Чимало людей організовувалися в добровольчі загони, отримали зброю, самі будували блокпости. Координації між ними та Теробороною бракувало. У цих умовах нерідкими були випадки помилкових розстрілів «своїх», яких приймали за ворожі ДРГ. В матеріалі BBC News Україна розповідається про три місця в Києві, де таке ставалося.

Метро Берестейська, 25 лютого

25 лютого 2022 року автобус віз групу з двадцяти військових 101-ї бригади охорони генштабу ЗСУ з бойового чергування на Святошині до військової частини біля метро «Берестейська». Попереду автобуса ще були автівки, які везли боєкомплект на оборону Києва.

Охорона військової частини відразу відкрила вогонь по колоні автомобілів. Матір загиблого Романа Чумаченка стверджує, що тоді загинули 40 військових. Принаймні вісім — з того автобуса, де перебував її син із побратимами.

Пресслужба Сухопутних військ ЗСУ тієї ж ночі заявила про знищення ворожої колони з двох легковиків, танка та двох вантажівок із боєкомплектом. «Все спокійно, всіх поклали», — було сказано в повідомленні.

Генштаб ЗСУ визнав факт дружнього вогню на «Берестейській», однак не розкриває подробиць, «аби не завадити слідству». Однак джерела ВВС стверджують, що в розслідуванні йдеться про те, що до трагічних наслідків призвела «необережність» і «протиправна недбалість» трьох керівників батальйону охорони. Їх не притягнули до кримінальної відповідальності, а перевели в інші підрозділи ЗСУ.

Повітрофлотський міст, 26 лютого

26 лютого групу приблизно з сорока мобілізованих повезли на мікроавтобусі «Богдан» зі військкомата на Святошині до військової частини на вулиці Фучика. Автобус виїхав уже після комендантської години. Ще двоє мобілізованих їхали слідом на власному автомобілі. Начальник військкомату запевнив, що все буде добре, про їхнє пересування знають.

Коли автівки з’їхали з вулиці Борщагівської на Повітрофлотський міст, біля будівлі Міноборони потрапили під шквальний вогонь. Спереду стріляли з боку блокпоста, ззаду вогонь вела невідома група, ймовірно з верхніх поверхів недобудованого ЖК «Манхеттен». Під цим обстрілом люди перебували приблизно годину. Вони лежали на підлозі автобуса, деяких посікло уламками скла.

Один із мобілізованих, Михайло Дягілєв, спробував припинити вогонь. Він пов’язав на руку український прапор, вийшов з автобуса і попрямував у бік блокпоста, крикнувши: «Не стріляйте! Свої!». В цей момент пролунав постріл, Михайло загинув, вражений кулею в спину. Його матір сповістили лише через місяць формулюванням: «трагічно загинув через недотримання порядку наближення до блокпоста».

Соцмрежі та медіа поширювали відео як приклад знищення «російської диверсійної групи» на Повітрофлотському мосту.

Хоча за цим інцидентом відкрито кримінальне провадження, жодних підозрюваних досі не встановили. ДБР відмовилося повідомити деталі розслідування, пославшись на «таємницю слідства».

Оболонь, 24-28 лютого

З 24 до 28 лютого кілька разів повідомляли про виявлення російських ДРГ в Оболонському районі.

25 лютого в мережу потрапили відео і фото з Оболонського проспекту, на яких бронемашина переїжджає легковий автомобіль. Її та ще дві інші військові вантажівки зупинили, а всіх, хто у них був, вбили. «Диверсанти, які заїхали на раніше захоплених машинах ЗСУ, і переодягнуті у форму українських військових, розстріляні та знешкоджені!» — коментував радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Джерело серед військових запевняє, що найпевніше це були українські армійці, які рухались на зенітно-ракетних комплексах «Стріла» на бойові позиції. Він пояснює, чому ЗРК наїхало на легковик: «Було відкрито вогонь і (водію) довелося якнайшвидше виїжджати з зони ураження. У людей тоді просто почалась істерія, і це її результат».

Колишній військовий 72-ї окремої механізованої бригади потрапив під дружній вогонь вдень 26 лютого. Військові їхали на військовій тентованій вантажівці ГАЗ-66 в бік села Демидів. На проспекті Бандери біля повороту на вулицю Богатирську вантажівка потрапила під вогонь. Хлопець, що сидів у кузові, загинув відразу. Старший групи отримав поранення ноги.

Крім вище згаданих випадків, 72-а ОМБр, за словами джерела, також потрапляла під дружній вогонь на площі Шевченка.

Він має сумніви, що в Києві взагалі були російські ДРГ: «Лінія фронту вже на той час стабілізувалась за декілька десятків кілометрів від Києва біля Демидова і Ірпеня. Прориватися в центр столиці? Для чого? Хіба якби вони були б смертниками».

Генштаб ЗСУ заявив, що наразі не має відомостей про загибель українських військових 72-ї ОМБр на Оболоні 25-26 лютого.

Табуйована тема

Дружній вогонь, friendly fire, — гостра проблема усіх армій світу, навіть найбільш технологічно розвинутих, таких як Збройні сили США. Якщо у війнах початку ХХ сторіччя процент таких втрат складав, за офіційними даними США, близько 2%, то на час бойових дій на Близькому Сході та в Афганістані зріс до 17-20%. 

Так, у 1994 році американські винищувачі F-15 збили над північним Іраком два гелікоптери армії США Black Hawk, прийнявши їх за противника. Загинули 26 людей.

Найчастіше загибель військових через дружній вогонь намагаються на перших порах приховати або проігнорувати. Ця тема досі залишається табуйованою в збройних силах.

Декілька офіцерів ЗСУ, з якими спілкувалась ВВС, заявили, що готові розказати більше подробиць про жахливі наслідки friendly fire в Києві — але лише після завершення війни.