У Нью-Йорку відкрили новий корпус Природничого музею, що нагадує печеру (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Нью-Йорку відкрили розширення Музею природознавства. Нову будівлю з оригінальними екстер’єром та інтер’єром, що імітують печеру, обговорюють світові медіа, такі як Dezeen, Bloomberg та The Architect’s Newspaper.

Весь комплекс Американського музею природознавства включає в себе 26 взаємопов’язаних будівель поряд із Центральним парком на Мангеттені.

Першу будівлю у вікторіанському готичному стилі звели в 1877 році, потім з’явилися неороманські та неокласицистичні розширення. Все це було доволі погано сполучено між собою, одні експозиції не переходили в інші, а закінчувалися глухими кутами.

Будівля з головним входом у музей. Фото: Ingfbruno, CC BY-SA 3.0

Новий Центр Річарда Гілдера, який спроєктувала чиказька Studio Gang, сполучив у різних точках принаймні десять із споруд комлексу.

В оздобленні фасаду використали рожевий граніт — не просто аналогічний матеріал, що і в головній будівлі комплексу, але саме видобутий у тій самій копальні у Мілфорді, де спеціально тимчасово відновили видобуток.

Над вхідною групою — велика скляна стіна на всю висоту п’ятиповерхового атріуму. Це має створювати у відвідувачів відчуття відкритості й гостинності.

Проєктувальники Studio Gang наполягають, що не прагнули зробити знаковий об’єкт — будівлю незвичної форми. Головною метою було сполучити інші корпуси та зосередитися на інтер’єрі.

Всередині будівля нагадує печеру чи інші елементи природного рельєфу. Зокрема, архітектори мали на думці печери та каньйони Південного Заходу США. Стіни формували за допомогою набризкування рідкого бетону на каркас з арматури. Таку ж технологію застосовують у мережі метро під Мангеттеном.