Головна тема цьогорічного Урбан форуму – пошук нових цінностей, за якими варто відновлювати зруйновані міські простори. Разом з українськими та світовими спікерами учасники можуть взяти участь у воркшопах для громад, послухати лекції та побачити презентації проєктів.
Дізнатися детальніше про програму та купити квитки можна на сайті Lviv Urban Forum
Фулко Трефферс про європейське містобудування
Середа, 28 червня
18:10-18:40
Фулко Трефферс – це голландський містопланувальник та один із співзасновників коаліції Ro3kvit, урбаністичного проєкту, що займається розробкою стретегій відновлення України.
Його особливий підхід в роботі – постійна комунікація із жителями міст. Найуспішніший проєкт Фулко – спланований разом з мешканцями Space-S, район соціального житла в Ейндговені (Нідерланди). Учасників шукали через Facebook – брали сіх від студентів до людей похилого віку, а також набирали навіть окремі групи з підлітків з вадами розвитку. Цей проєкт розвінчав упередження про те, що участь багатьох людей в обговоренні призведе до половинчастого компромісу. Залучення жителів на основі довіри та особистого контакту й поваги допомогло сформувати потужну сусідську спільноту ще до початку будівництва. У двох будинках є понад 200 принципово різних видів житла. Space-S вдалося поєднати усі відмінності і в такий спосіб, «стартапери живуть поруч з пенсіонерами, студенти – над сім’ями, а підприємці – навпроти молодих людей з аутизмом».
Також з 2015 року Фулко працює з українськими містами. Він проводив ініціативу «Ізоляція» в Маріуполі, яка досліджувала суспільство, проєктувала нові адміністративні установи та шукала новий туристичний образ міста.
На LUF він модеруватиме блок «Європейська інтеграція та містобудування: архітектурне законодавство»
Перетворення соціального житла з Анною Лакатон
Четвер, 29 червня
Панель «Урбаністичні цінності»
10:00-13:00
Однією з гостей форуму буде Анна Лакатон – французька планувальниця та володарка Прітцкерівської премії. Ще з університету вона працює разом з архітектором Жан-Філіпом Вассалом. Протягом п’яти років, він жив і працював в Нігері, а Анна часто відвідувала його. Там вони надихнулися оптимізмом місцевого населення й тим, як попри суттєву нестачу ресурсів люди здатні знаходити вдалі рішення. З тих часів «архітектурний дует» сформував переконання, що не варто зносити наявні будинки, навіть якщо вони застарілі, натомість завжди можна щось додавати, трансформувати та використовувати повторно.
До і після оновлення модерністських кварталів, Cité du Grand Parc, Бордо, Франція | Фото: Philippe Ruault
До прикладу, один з їхніх наймасштабніших проєктів – перетворення трьох модерністських будівель у Бордо (Франція). Зведені на початку 60-х, вони налічували 530 квартир. Найголовнішим у трансформації був сталий підхід: архітектори не розглядали знесення жодної з частини будинків. Вони не втручалися в наявну конструкцію й додавали лише прибудови. Це дозволило сконцентрувати ресурси на покращенні наявного. Ліфти замінили на більш сучасні, а також утеплили північний бік будинків. Також у помешкань з’явилися зимові сади і балкони, тож жителі отримали більше простору та денного світла. Архітектори показали, що соціальне житло, яке часто критикують, може забезпечувати гарні умови для життя й мати значно вищу цінність.
У короткій онлайн-лекції Анна розповість про те, як досягати більшого з меншою кількістю ресурсів в соціальному плануванні
Приклад Орхуса від Анне Метте Бойе
Четвер, 29 червня
Панель «Урбаністичні цінності»
10:00-13:00
Також лекцію проведе Анне Метте Бойе – головна архітекторка другого за величиною міста в Данії, Орхуса (а ще, це місто-побратим Львова). Ми знаємо про вдалий досвід його набережної: до 1998 року замість неї вздовж річки проходила магістраль, яку перетворили на зону для пішоходів та велосипедистів, звільнивши від авто. Проєкт мав і економічний успіх – ціна на будинки на прилеглих вулицях зросла вдвічі.
https://www.komoot.com/highlight/4201944
У 2017 році місто створило Орхуську модель сталого розвитку – інструмент для культурних проєктів для того, аби зменшити їхній вплив на довкілля. Вона дає механізми для плавного впровадження сталих рішень. Зокрема неї орієнтувалися організатори фестивалю Atlas Weekend: для того, щоб забезпечити якість фудкорту на фестивалі, відбір постачальників зробили централізованим. Він відбувався на основі загального конкурсу: на сайті події можна було заповнити форму, де компанії вказували свою спеціалізацію та меню, після чого учасників відбирали до участі.
Під час Урбан форуму Анне детальніше розповість про цінності свого міста
Олег Дроздов та архітектурна освіта
Четвер, 29 червня
14:30-14:45
Олег Дроздов – український архітектор, засновник бюро Drozdov&Partners і Харківської школи архітектури. Він ще один співзасновник коаліції Ro3kvit і відомий своїми підходами до роботи: він послідовно наголошує на шкоді псевдоісторизму в архітектурі, а його проєкти не раз потрапляли в центр суспільних дискусій.
Наприклад, один з найбільш обговорюваних проєктів – Театр на Подолі. Під час будівельних робіт тут використовували перероблену цеглу, що допомогло відновити єдність будівлі з Андріївським узвозом. Це перший повністю інклюзивний театр, де без перешкод на виставу можуть потрапити люди на візках і з вадами зору чи слуху. Позаду будівлі облаштували дворик, де відвідувачі можуть провести час.
Заснована Олегом Дроздовим Харківська школа архітектури – прецедент в українському освітньому процесі. Намір запустити такий проект виник після викладання в Колумбійському університеті. Освітні програми в ХША спираються на досвід провідних архітектурних шкіл, зокрема на американський досвід Дроздова та на університети Великої Британії. Головні принципи ХША – це критичне переосмислення всього, контекстуальність та глибоке розуміння найрізноманітніших прошарків.
На форумі Олег Дроздов прочитає лекцію про те, як сформувати простір майбутнього, та розповість, якою має бути архітектурна освіта майбутнього
Тимчасове житло від прітцкерівського лауреата Шігеру Бана
П’ятниця, 30 червня
Панель «Інновації та сталість в архітектурі»
14:00 – 14:50
Інший лавреат Прітцкерівської премії, який візьме участь у форумі, – японський архітектор Бан Шігеру. Він відомий проєктуванням житла для біженців, які постраждали від природних катастроф у всьому світі. У своїх проєктах архітектор використовує легко перероблювані матеріали, зокрема картон та папір, що дозволяє швидко та дешево зводити доволі високоякісні прихистки.
Проєкт у Руанді
Робота архітектора з притулками почалася в 1994 році. У той час у Руанді екстремістське угрупування здійснювало геноцид меншини населення протягом 100 днів. Мешканці тікали від спланованих масових вбивств до Заїру (сьогодні Демократична Республіка Конго) – країні довелося прийняти понад 500 тисяч осіб. Побачивши фото біженців, які замерзали в погано обладнаних нічліжках, Шігеру вирішив, що хоче допомогти. Для облаштування тимчасового житла ООН роздавала брезент, а переміщені люди мали вирубувати ліси, щоб з отриманого дерева створити каркас. Алюміній, який організація почала давати пізніше, вони продавали задля отримання хоч якихось коштів. Тоді архітектор запропонував неочікуване рішення: паперові трубки різної довжини та товщини. Їх можна знайти по всьому світу – наприклад, посередині рулону туалетного паперу, а їхнє виробництво дешеве. Каркас з них використали для спорудження 50 прихистків.
Проект у Кобе
Один з таких житлових проектів також був реалізований в японському місті Кобе, яке в 1995 році постраждало від землетрусу. Фундамент для цих будиночків зробили з пивних ящиків, завантажених мішками з піском, а стіни звели з бумажних трубок, накривши все дахом з тентового матеріалу. Вартість матеріалів для одного юніта площею 52 квадратних метрів не перевищувала в 2 000 доларів США. Ці будинки можна було легко демонтувати та утилізувати.
В березні 2022 року Бан почав працювати над допомогою з прихистками в Україні. Він звернув увагу, що біженці жили у спортзалах без будь-якого особистого простору. Тож він використав досвід Кобе для того, аби разом з волонтерами та польськими студентами звести перегородки. У вересні він запропонував ще один проєкт: дешеве житло, яке будуть будувати з пінополістиролу. Його зазвичай використовують для утеплення будинків, а також – будівництві човнів. Це недорогий матеріал, а за проєктом Бана такі споруди можна зібрати за два тижні.
На LUF Шігеру Бан розповідатиме про головні принципи своєї архітектури
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті