Пам’ятники яйцям, шашлику та деруну. Киянин створив фотопроєкт про гастрономічні монументи в містах України
Олександр Попенко у своєму проєкті досліджує пам’ятники їжі в українських містах.
Олександр Попенко у своєму проєкті досліджує пам’ятники їжі в українських містах.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Фотограф Олександр Попенко у своєму проєкті досліджує українські пам’ятники їжі. Часто арт-об’єкти репрезентують продукт-візитівку, пов’язані з локальними фестивалями або встановлені місцевими підприємцями, пише БЖ.
За словами автора, ідея проєкту зародилася під час подорожей Україною в пошуках Ейфелевих веж для проєкту «Маленький Париж». «В якийсь момент напрацював нову оптику: став частіше помічати й інші подекуди дивакуваті, подекуди цікаві арт-об’єкти. Я почав досліджувати та знайшов десятки об’єктів з різною історією. Серію поки не завершено: я зробив не всі фото об’єктів, які знайшов. Планую ще декілька експедицій у майбутньому», – розповів Олександр.
Дуже часто «гастрономічні» пам’ятники мають регіональний контекст: репрезентують продукт-візитівку тощо. У Мелітополі є пам’ятник черешні. У Бердянську є пам’ятник бичку-годувальнику: справді ця риба протягом тривалого часу була головним продуктом для мешканців міста.
У Полтаві є пам’ятник галушкам, а в Кременчуці – пам’ятник щуці.
На півдні та в центрі України досить багато пам’ятників томатам: пам’ятник «Слава помідору» встановили в селищі Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, а в місті Олешки є пам’ятник цюрупинським томатам. Ще один помідор знаходиться на Вінниччині, в селищі Велика Кісниця, яке називають «томатною столицею регіону». У селищі Мала Добронь є пам’ятник паприці.
У Дрогобичі є арт-об’єкт «При потребі розбити скло»: це топки солі під склом, присвята Дрогобицькій солеварні, яка працює з ХІV століття. А в центрі Сум є пам’ятник цукру-рафінаду на честь мецената Івана Харитоненка.
Часто такі пам’ятники пов’язані з локальними фестивалями, які мають залучати туристів та репрезентувати гастрономічну спадщину. Наприклад, пам’ятник деруну в Коростені, пам’ятник афині, тобто чорниці, на Закарпатті – його встановили на честь фестивалю «Верховинська афіна». В Овручі на фестивалі «Поліська Пані Картопелька» відкрили пам’ятник антропоморфній картоплі, стилізованій під українську господиню у народному вбранні.
Також «гастрономічні» пам’ятники створюють бізнеси в маркетингових цілях. Наприклад, в центрі культури вина Shabo є арт-об’єкт «Виноградна лоза», створений Михайлом Ревою. На Миколаївщині цукрова компанія встановила пам’ятник цукровому буряку, а в Житомирі компанія «Рудь» створила пам’ятник морозиву.
У Бердичеві є пам’ятник у вигляді кухля пива в людський зріст: це данина місцевому пиву та пам’яті Леона Ліпецького, директора Бердичівського пивного заводу.
Пам’ятник яйцям є біля Ратуші в Івано-Франківську, який разом з фонтаном він утворює композицію «Відродження». Ще один пам’ятник є на Харківщині, але місцеві ці називаються об’єкт «Яйцями динозавра», адже вони метри заввишки.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті