Після сильних злив наприкінці червня повністю затопило паркінг однієї з новобудов у центрі Києва. Кілька десятків авто опинилися залиті водою на рівні капоту, одна – взагалі згоріла. Загалом поліція оцінила збитки в $500 000. Наразі мешканці ЖК хочуть провести розслідування і встановити причини затоплення та отримати компенсацію від винуватців.

Проблема підтоплень

20 червня у Києві йшли дощі, під час яких випало 36,7 міліметрів опадів, що складає майже пів місячну норму. Проте кризова ситуація після негоди виникла не вперше – столицю заливає чи не щоліта. Наприклад, 2018 року через негоду на вулиці Еспланадній автомобілі майже повністю стояли у воді, затопило підземні переходи в центрі міста та ТЦ «Метроград», а в 2021-му – станцію метро «Берестейська», яку довелося зачинити на вхід та вихід.

Підтоплення можуть частішати внаслідок кліматичних змін. Bloomberg пише, що в міру потепління на планеті вода випаровується, і кількість пари в повітрі збільшується на шість відсотків.

Підвищена вологість призводить до змін в структурі опадів. Зміни клімату роблять такі події, як повені в Німеччині та Бельгії в 2022 році, більш інтенсивними та частими. В дослідженні World Weather Attribution йдеться, що разом із потеплінням, ймовірність підтоплень в Європі зросте у дев’ять разів.

Затоплення ЖК Victory V в центрі Києва

ЖК бізнес-класу Victory V розташований між Берестейським проспектом та вулицею Жилянською. Це десятий за висотою хмарочос в Києві – будівля сягає 34 поверхів. Її зведення супроводжував скандал: житловий комплекс отримав від ДАБІ статус введеного в експлуатацію до того, як це насправді сталося. У зв’язку з цим районний суд Шевченківського району відкрив кримінальне провадження, проте в 2019 році будинок все ж здали.

Під час зливи 20 червня паркінг житлового комплексу затопило. Мешканець В’ячеслав розповів «Хмарочосу».

Того ж вечора на місце прибули представники місцевого ЖЕКу: «Вони крізь воду знайшли ливнівку, змогли її відкрити та очистити. Тож за 15 хвилин з вулиці пішла вода, але вона залишилась в паркінгу. Він розташований на нижчому рівні й ливнівка всередині не працювала, тому деякі машини затопило аж до дахів». Наряд поліції зафіксував ситуацію й оцінив збитки в $500 000.

Наступного дня розпочала роботу слідча група. «Вони прийняли заяви від жителів. Зазначу, що в них ми нікого не звинувачуємо», – каже В’ячеслав. Шістнадцять постраждалих власників машин очікують на результат розслідування, після чого мають намір подати позов до суду. У мешканців склалися різні ситуації: «Деякі сусіди змогли повністю відшкодувати ремонт авто, адже мали страховку. Моє авто не нове, тому я не брав повного страхування і розраховую на державу й суд, щоб отримати компенсацію».

Чому паркінг затопило

«Хмарочос» оглянув затоплений паркінг разом з архітектором Олегом Гречухом. На етапі до розслідування та без проєктних схем не можна сказати причину напевно, проте є три гіпотези, чому будівля не була готова до сильної зливи. 

Перша гіпотеза – безлад в інженерних мережах та технічні несправності в ЖК. «Для того, щоб ввести будинок в експлуатацію, потрібно пройти величезну кількість перевірок та отримати всі дозволи. Ця система розроблена так, що навіть якщо хтось припуститься помилки на певному етапі, будинок має стояти», — говорить Олег Гречух. Попри це, трапляються недбалості чи несправності. У випадку водовідведення проблеми можуть виникнути в місці приєднання труб, куди потрапляє сміття, з відсутністю достатнього діаметра для пропускної спроможності або незаконними врізками. 

«У зливовій каналізації вода з’являється раптово, тому система не має можливості запустити помпу», – пояснює архітектор. Для того, щоб вода не застоювалася, а протікала, має бути природний ухил та достатній діаметр з розрахунку на залпове наповнення. Ці умови дозволяють мережам працювати, навіть коли до них потрапляє сміття. «Якщо якийсь з цих компонентів не проконтролювали, то система могла працювати при незначній негоді, а при сильній зливі проявилася проблема».

Відповідальність за несправності в мережах, на думку експерта, можуть нести балансоутримувач міського колектора, паркінгова компанія або та, що відповідальна за експлуатацію будинку. «До того, як розслідування чітко встановить причину затоплення, можна лише здогадуватися, хто тут винний».

Друга гіпотеза пов’язана з розташуванням житлового комплексу. Олег Гречух відмітив, що під будинком поєднуються три гілки колектора на річці Либідь. «Дощова вода збирається з районів Лук’янівки, Шулявки, Татарки, Святошина та Відрадного». Будівництво в подібних місцях дозволене, проте покладає додаткову відповідальність на плечі забудовника. Колектор має обмежений об’єм, тому під час сильних злив він швидко заповнюється, і починає виштовхувати воду назовні». 

Інша проблема пов’язана з несправностями, які не видно ззовні: «У нас не завжди контролюється те, що відбувається під землею».

Для того, щоб убезпечити будинок, зведений над колектором, варто вжити заходів, які зменшать навантаження на нього. Архітектор зазначає, що можна використовувати природні засоби для дренажу: створити більше зелених зон, зокрема «дощовий» сад – ділянку, яка розташована на нижчому рівні, ніж дорога, з підібраним ґрунтом, який би вбирав воду. «Варто обмежити залежність від зовнішніх мереж та дренувати більшість дощу в межах своєї ділянки».

Третя гіпотеза полягає в тому, що через високу щільність забудови, міські каналізаційні мережі не витримали обʼєму опадів.

У великих містах, зокрема в Києві, зливова та звичайна каналізації розділені. Генеральний план передбачає їхній розвиток окремо. «У Києві активно забудовують двори та прибудинкові території. В той час, як інженерні мережі зливової каналізації не розраховані на це, відповідно немає можливості зробити достатній ухил чи діаметр труб чи жолобів, щоб вода рухалася. Мережі не можуть розійтися, а для додаткових немає місця». Розбалансування, яке виникає, напружує систему. «Місто не має програми, щоб отримувати достатню кількість коштів – податків, виплат від забудовників – на те, щоб комплексно розширювати мережі».

Генеральний директор КК «Київавтодор» Олександр Федоренко також пояснює підтоплення в місті високою щільністю забудови. «Дощова вода стікає з дахів та тротуарів на дорогу, потрапляє в закриту систему зливової каналізації, яка створена в 30-50 років тому й розрахована на суттєво меншіі обсяги водозбору. Вода тече в малі річки Києва, які також не справляються з її перепуском. Тому утворюється водяний підпор й виникає ефект гідроудару». Він зазначає, що проблема потребує комплексного рішення, над яким Київ буде працювати.

Як із підтопленням справляються інші міста

Водовідвідна мережа міста – це система. Кожен будинок має відповідати будівельним нормам, але якщо мережі міста не працюють, проблем не уникнути. Наприклад, ливнівки обмежені в обʼємі: «Вони нікуди не підключені – це бетонна чаша без дна. Вона може стримати лише стільки води, на скільки розрахована», — пояснює Олег Гречух. 

Місто може зменшувати навантаження на каналізацію своєю політикою. До прикладу, у Німеччині є «дощовий» податок: власник платить за те, скільки води потрапило в каналізацію. Це підштовхує його створити більше зелених зон, які будуть всотувати воду, щоб вона не йшла до зливостоків. Якщо це забудовник, він має стимул включити в проєкт прибудинкове озеленення території, зробити сад на даху тощо. 

Копенгаген для того, щоб підготуватися до змін клімату, розробив «План управління опадами». У ньому зокрема йдеться про створення такої мережі, яка б дозволяла воді проходити через місто: замість перепон, які зупиняють воду, створити звʼязки між стічною водою. Вони радять підбирати ґрунти для парків та зелених зон, які б більше вбирали воду. Також частина документа присвячена чистоті води, яка виходить з міста: планувальники радять створювати фільтрувальні споруди біля витоку. 

З огляду на зміни клімату та можливе збільшення інтенсивності злив, Київ також має розробити стратегію для управління стічною каналізацією. Потрібно працювати з наявними інструментами: дослідити потужності ливнівок, дренажних систем, можливості використання парків та зелених насаджень. Також варто підготувати нові необхідні проєкти та узгодити їх з генеральним планом.