Україна може отримати касетні боєприпаси. Чому навколо цієї зброї стільки суперечок?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 23609 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Касетні елементи, зібрані піротехніками ДСНС після російського обстрілу Харкова, 2022 рік. Фото: ДСНС

Україна може отримати від США касетні боєприпаси. Перемовини про цей вид зброї тривають щонайменше з минулої осені, й зараз очікується, що він може опинитися у наступному пакеті допомоги.

Касетні боєприпаси є, м’яко кажучи, контроверсійним видом зброї через те, що вони становлять значну небезпеку для цивільних. Вони заборонені міжнародною ковенцією 2008 року — однак не всі країни її підписали, зокрема цього не зробили ані США, ані Україна, ані Росія.

Проти передання Україні касетних снарядів виступили, зокрема, Human Rights Watch. За іронією, за кілька годин після заяви організацію заборонили в Росії.

Що не так із касетними боєприпасами?

Касетну конструкцію можуть мати різні види засобів ураження — й авіабомби, й артснаряди. Це контейнер, який містить сотні бойових елементів. Він розривається над поверхнею землі, розкидаючи суббоєприпаси на великій площі. Ті, своєю чергою, детонують при контакті з землею. Люди, що перебувають у радіусі ураження, з великою вірогідністю загинуть чи дістануть серйозні травми.

Частина розкиданих елементів (за даними ООН, до 40%) не здетонують відразу. Вони лежатимуть до наступного контакту, яким може бути контакт із цивільним. Тобто касетні боєприпаси в цьому аспекті подібні до протипіхотних мін, на які мирні жителі наштовхуються через роки й навіть десятиліття після завершення воєнного конфлікту, втрачаючи ноги, руки, життя.

60% жертв касетних боєприпасів — цивільні люди, які займалися звичайними справами, натрапивши на вибуховий елемент. Третина з усіх зафіксованих жертв — діти.

Саме тому, що касетні боєприпаси відносяться до зброї невибіркової дії — тобто такої, наслідки застосування неможливо проконтролювати, убезпечивши цивільних, — їх використання, виробництво, зберігання та передання було заборонено конвенцією 2008 року, до якої долучилися понад 120 країн. Після прийняття конвенції було знищено 99% світових запасів касетних боєприпасів.

Хто їх використовує?

Вперше касетні боєприпаси почали використовуватися у Другій світовій війні. Згодом принаймні 15 країн застосовували цю зброю: зокрема, Еритрея, Ефіопія, Франція, Ізраїль, Марокко, Нідерланди, Велика Британія, Росія та США.

У 1964-1973 роках США використали в Лаосі 260 мільйонів касетних боєприпасів. Станом на зараз було ліквідовано лише 0,47% від цієї кількості. Щонайменше 11 тисяч людей загинули через ці снаряди.

Російська армія застосовувала касетні боєприпаси під час повномасштабного вторгнення в Україну. За даними Human Rights Watch, цим видом зброї послуговувалися й ЗСУ, даючи відсіч росіянам.

Чому Україна все ж хоче ці боєприпаси?

«Касетні боєприпаси, безсумнівно, здатні чинити надзвичайний психоемоційний вплив на і без того деморалізовані російські окупаційні угруповання», — заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

Україна почала контрнаступ, отримавши від союзників обмежену кількість озброєння. Росіяни все ще мають перевагу у зброї та живій силі. Касетні снаряди дозволяють ефективно вразити велику групу солдатів, навіть за невисокої точності.

Моніторингові групи закликають обидві сторони негайно відмовитися від використання касетних боєприпасів, але складно повірити, що Росія до цього дослухається. Тож з боку України це була б одностороння поступка.

НАТО заявило, що як альянс не має позиції щодо касетних боєприпасів — адже серед членів союзу є як ті, що підписали конвенцію, так і ті, що не підписали. Тому США, на думку НАТО, має право вирішувати самостійно, чи надавати Україні ці снаряди.

«Ми зіткнулися з жорстокою війною. Касетні боєприпаси використовуються обома сторонами. Росія використовує касетні боєприпаси у жорстокій агресивній війні з метою захопити іншу країну. Водночас Україна використовує їх для того, щоб захистити себе», — зазначає генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Американські чиновники запевняють, що боєприпаси, які постачатимуть Україні, матимуть дуже низький коефіцієнт відмови — тобто буде відносно низька частка таких, що не здетонують відразу і становитимуть загрозу для цивільних.