У травні 2023 року у Львові відбувся Urban Forum. Головною темою заходу стали цінності та їхній пошук в контексті відновлення українських міст. Практичне закріплення вони знаходять у принципах міської політики та законодавства. Данська архітекторка Анна Метте Бойе та народна депутатка України Ганна Бондар поділилися своїм досвідом роботи.
Містопланування Орхуса від Анне Метте Бойе
Анне Метте Бойе — головна архітекторка данського міста Орхус. Це друге за кількістю населення місто в країні. У травні 2022 року муніципалітет Орхуса представив документ під назвою «Політика щодо якості міського середовища в архітектурі». Це дорожня карта для розвитку міста, яку розробили планувальники.
Останні двадцять років населення Орхуса щорічно зростає на понад 1,5%. До 2030 року уряд очікує, що в місті будуть жити 375 тисяч осіб. Через те, що кількість мешканців постійно збільшується, планувальники мають бути гнучкими у роботі. Опиратися на уявлення про місто, яке існувало десять років тому, зараз не можна — адже те, як люди використовують місто, працюють, спілкуються та живуть, змінилося.
Тож планувальники мали спершу створити нову ментальну мапу, яка б поєднала різні бачення мешканців Орхуса щодо свого міста. Архітекторка зазначає: «Міська політика закріплює уявлення про місто конкретними цілями та діями». Водночас, в розробці стратегії для міста важливо усвідомлювати, що вона зачіпає цінності місця, в якому вже живуть люди, і їхній голос потрібно обов’язково враховувати.
Тож автори стратегії також мали знайти спільну мову з громадою, що включало розмови про мету цієї діяльності: донести, що якість архітектури та планування міста повʼязані з якістю життя в ньому. Також важливою частиною комунікації з населенням була просвіта – фахівці проводили майстер-класи про архітектуру та міське планування. У подальшій роботі стратегія постійно піддавалася обговоренню. Анне наголошує на тому, що важливо давати право голосу критикам і не боятися її.
Цілі Орхуса
У стратегії визначили вісім головних завдань для розвитку міста.
Перше – розвиток міста у взаємодії з природою. Це передбачає розбудову, яка слідує локальному рельєфу та вже наявним ресурсам. Іншим принципом став сталий розвиток, який має враховувати та постійно розвивати те, що вже є. Не можна один раз впровадити «зелену» політику і не підтримувати її. Тому потрібні проміжні результати, відповідно до яких будуть змінюватися інструменти, що місто використовує в розвитку.
Друга ціль пов’язана з різноманітністю в межах громад. У кожному мікрорайоні планувальники хочуть створити багатофункціональний простір для того, щоб жителі могли працювати, відпочивати та вчитися, не залишаючи свою частину міста. Соціальне, приватне та орендоване житло мають співіснувати, а відповідне планування може стимулювати спілкування між різними мешканцями. Архітектура може об’єднувати людей, сприяти тому, щоб створювалися спільні спогади для громади.
Третя ціль планувальників – розвивати осередки міського життя. До них входять громадські простори: парки, школи, культурні заклади, бібліотеки та спортивні споруди. Вони сприяють розвитку громад та налагодженню спілкування між людьми.
Наступна ціль для міста полягає в тому, щоб створити «щедру» архітектуру. Анне Метте Бойе каже: «Я думаю, якщо ми закриємо очі й уявимо нещедру архітектуру, ми точно будемо знати, як вона виглядає». Місто, яким його хочуть бачити планувальники, має бути комфортним для органів чуття: мати простір і для сонця, і для тіні, достатнє освітлення, відкритий перший поверх будівель, яким можуть користуватися всі мешканці. «Наш головний принцип – віддавати найкращі місця в місті людям».
П’ята ціль в стратегії розвитку Орхуса – будувати з урахуванням історії.
«Люди працюють, вчаться, зустрічаються та живуть у місті, але, насправді, найбільше вони використовують його для того, щоб пересуватися», – каже архітекторка. Так сформувалася шоста ціль: місто має бути доступним для всіх. Потрібно забезпечити мешканцям можливість подорожувати велосипедами, громадським транспортом та ходити пішки.
Також місто має за мету залучати своїх жителів до міських процесів. Здатність впливати на рішення створює відчуття приналежності та відповідальності серед громади. Восьма ціль повʼязана з цим, і полягає в партнерстві міста із мешканцями. Якщо всі жителі розуміють принципи, за якими буде розвиватися їхнє середовище, вони можуть сприяти цьому.
Українське містобудівне законодавство з Анною Бондар
Анна Бондар – заслужена архітекторка України та народна депутатка та членкиня комітету Верховної Ради з питань державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування. У червні 2023 року комітет почав роботу над ініціативою єдиного кодифікованого документу, який включав би все містобудівне законодавство – Містобудівний кодекс. На Львів Урбан Форум Анна розповіла про процес розробки проєкту.
Мета створення кодексу – підвищити будівельну культуру в Україні. Перш за все, він окреслює правові відносини: «Це те, що визначить кодекс: хто, кому та що винен, які документи потрібні для роботи девелоперів, хто їх затверджує, які дозволи потрібні тощо». Наступна складова – технічне регулювання. В Україні воно відбувається за допомогою державних будівельних норм (ДБН). Іншим елементом є розвиток технологій. Робоча група сконцентрована на правових відносинах.
«Сьогодні ми маємо приблизно 23 закони, які регулюють будівництво, та безліч підзаконних актів, наказів Мінрегіону та державних будівельних норм. Ми дійшли того рівня законодавчої інфляції, коли необхідно створити єдиний документ», – коментує депутатка. Інша задача – зберегти баланс інтересів мешканців, фахівцями, органами місцевої влади та забудовниками. Також документ буде орієнтуватися на кращі європейські практики. «Ми хочемо створити кодекс, який не потрібно переписувати, якщо Україна вступить до ЄС». Остання задача стосується відновлення українських міст.
Принципи, якими керуються у створенні кодексу, інклюзивні. «Це не документ, який написали політики чи їхні юристи в закритих кабінетах. Ми рухаємося знизу вверх». Форма діалогу та відкрита дискусія також важливі для комітету.
Містобудівний кодекс планують написати лише за два роки – зазвичай на розробку кодованих документів йде від чотирьох років. Процес розділений на три етапи. «Перш, ніж писати текст кодексу, обирається концепція. Ми маємо домовитися про такі правові відносини, які влаштовують всі сторони містобудівного процесу». Другий етап – написання тексту та подання його на парламентські слухання. Після врахування зауважень та пропозицій, відбудеться реєстрація законопроєкту. На кожному етапі створення кодексу є публічна частина. «Мені здається, що зараз публічність – це єдиний щит і спосіб розробити політику в Україні».
Робоча група кодексу доволі велика – до неї входять 189 представників фахових інституцій. Це, до прикладу, геодезисти, будівельники, пам’яткоохоронці, архітектори, гідрологи, народні депутати.
Місто формує свої цінності на основі своєї історії на культури. Вони можуть відрізнятися в кожному районі, але деякі об’єднують всіх мешканців. Міська влада може зберігати наявні та розвивати нові цінності за допомогою політики, яку впроваджує. Держава ж закріплює та скеровує міста своїм законодавством.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті