Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У львівському парку «Залізна вода», на території простору садівництва «Розсадник», встановили «перший в Україні» безводний туалет. Його призначення — економити воду, яка найближчим часом може стати дефіцитною через кліматичну кризу.

Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду. Принаймні такий прогноз дає Інститут водних проблем і меліорації.

При цьому людина в середньому спускає в туалет близько 40 літрів питної води. На відміну від «сірих вод», що утворюються на виході з рукомийників, душу або ванни, посудомийної і пральної машин, «чорні води» з туалету дуже складно очистити для повторного використання.

Тому організації «Екотерра» та «Плато» ініціювали встановлення сухого туалету. У деяких моделях безводних туалетів відходи переробляють хімічно та навіть спалюють, але найпоширенішою формою переробки є компостування. У Львові обрали саме таку модель.

Головна відмінність від звичайного вуличного туалету — спеціальна форма сидіння, що дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Це сидіння шведського бренду Separett, воно продається онлайн за ціною 70-100 євро. Саму будку виготовили з розібраних будівельних піддонів і знайденого у парку шиферу.

Після користування туалетом тверді відходи рекомендується присипати деревною тирсою або стружкою. 

«Сечовина — це, по суті, азотне добриво і за півроку її можна повторно використовувати для удобрення присадибних ділянок, у сільському господарстві. Те саме можна сказати за тверду фракцію, яка з часом може бути перекомпостованою та перетворитися на торф», — зазначає президентка «Екотерри» Наталія Чоловська.

За кордоном таке рішення часто використовується на острівних курортах та в заповідниках.

Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
всього від 100 грн/місяць!

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button