Німеччина розселяє українських біженців у селах-привидах

Німецький уряд поселив українські родини, які втекли від війни, у занедбаних селах біля вугільних кар’єрів. Населені пункти збиралися знести, але тепер тут живуть біженці з України та Сирії, повідомляє DW.

Моршеніх і Мангейм — села-примари біля кар’єру Гамбах, який планують закрити до 2030 року. Тут вулиці з потрісканим асфальтом, розбиті ліхтарі, будинки з забитии вікнами. Деякі споруди вже перетворилися на руїни. Немає магазинів, аптек, лікарень. Однак окремі будинки перетворили на гуртожитки для біженців.

Концерн RWE, який видобуває буре вугілля, викупив будинки місцевих жителів, виплативши компенсації. 

«Ми ні на що не скаржимося, світло, вода, опалення у нас є. І навіть інтернет і мобільний зв’язок, — розповідає українець, який не захотів називати своє ім’я. — Вдома в Україні ми три місяці сиділи під обстрілами, тож тут нам спокійно». Його родина їздить за продуктами до сусіднього села.

Біля іншого кар’єру — Гарцвайлер-2 — розташовано спорожнілі села Кукум, Каєнберг і Лютцерат. Їх планують знести. У селі Каєнберг усе ще лишається приблизно 15-20% місцевих. Стару школу перебудували під гуртожиток для біженців, також людей заселили у кілька будинків.

Серед біженців Каєнберга — українська родина з дитиною. Вони довший час жили у Польщі, потім дізналися з соцмереж, що можна поїхати у німецький центр розподілу біженців у Бохумі, а звідти потрапити у велике місто — Дюссельдорф або Кельн. Але зрештою їх направили в Еркеленц, а потім вони опинилися в Каєнберзі. Поки що вони живуть самі в будинку, але скоро обіцяють підселити ще одну сім’ю з України.

«Ми спочатку були шоковані, але краще тут, ніж десь у спортзалі на розкладачці», — кажуть вони.

Села Каєнберг і Кукум вирішили не зносити — ці населені пункти планується зробити частиною нової курортної інфраструктури. Крім того, багато колишніх власників намагаються викупити будинки назад.

Розподіл біженців у федеральні землі та комуни Німеччини відбувається автоматизовано за квотами. Співробітник центру ніколи не знає, куди вирушить та чи інша людина або сім’я. Це вирішує комп’ютер.