Киян закликають готуватися до «дуже непростої зими». Місто має 15 сценаріїв на випадок блекауту
В Укренерго покладають сподівання на ППО — її щільність зросла порівняно з жовтнем минулого року, коли почалися атаки на енергосистему.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 23 днів. За цей час ми опублікували 26878 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Внаслідок системних атак Росії на енергоінфраструктуру в Києві серйозно пошкоджено близько 63% обладнання, необхідного для нормального й стабільного проходження зими, повідомив в інтерв’ю Вечірньому Києву заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
«Насамперед це обладнання для виробництва електроенергії. Деякі об’єкти фактично треба “підіймати з нуля”», — сказав він.
Кількома днями раніше міський голова Віталій Кличко закликав киян готуватися до екстремальних ситуацій — зокрема, подбати про автономні джерела живлення та теплий одяг. «Буде дуже непроста зима», — заявив він.
Пантелеєв зазначив, що Київ має 15 сценаріїв дій на випадок надзвичайних ситуацій під час опалювального сезону. Зокрема, проводять штабні тренування на предмет стійкості системи життєзабезпечення міста під час блекауту. У пріоритеті — відновлення пошкоджених об’єктів і їхній фізичний захист.
В Укренерго зазначають, що неможливо спрогнозувати масштаб та характер атак, які може вчинити ворог наступної зими. Тому енергетики готуються до найскладнішого сценарію — повторення обстрілів минулого року.
Водночас голова Укренерго Володимир Кудрицький зауважує, що щільність протиповітряної оборони зросла, порівняно з жовтнем минулого року. Процент тих ракет і дронів, які влучають в ціль, набагато менший.
До війни енергосистема України мала потужності, які значно перевищували споживання. Але війна порушила баланс.
Передусім з енергосистеми випала найбільша в Європі Запорізька АЕС. По-друге, ракетні атаки пошкодили меневрову генерацію — гідроелектростанції, теплові станції та теплоелектроцентралі. Вони, на відміну від АЕС, дозволяють змінювати виробництво протягом доби.
Україна імпортує невеликі обсяги електроенергії зі Словаччини та Румунії. Більше не можуть через високу вартість, йдеться в матеріалі Ліга.нет.
Зараз балансування системи відбувається за рахунок аварійної допомоги від суміжних операторів та за рахунок вмикання енергоблоків ТЕС та ТЕЦ на природному газі.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті