Що поганого — і хорошого — приніс Uber американським містам?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Райдшерингові сервіси, такі як Uber і Lyft, за останнє десятиліття привнесли значні зміни в систему мобільності міст. Чи прогресивні впливи переважили негативні, розмірковує у статті для Bloomberg CityLab дослідник технологій мобільності Девід Зіппер.

Цьогоріч вийшла книга трьох американських дослідників під красномовною назвою «Руйнуючи Вашингтон: підйом Uber і занепад міста». Автори закидають, що гіг-економіка стала слугувати легким вирішенням міських проблем. Так, Uber розквітнув на тлі незадовільного стану традиційних таксі у Вашингтоні — брудних, з поганим сервісом і водіями-расистами.

Натомість Uber лише послабив права працівників (позаяк водії вважаються не частиною штату компанії, а лише користувачами мобільного застосунку), посилив затори (докладніше про це тут), не допоміг підвищити привабливість громадського транспорту та, судячи з усього, недостатньо захищав дані пасажирів.

Цифрові інновації самі по собі не можуть бути вирішенням проблем міста. Причепити датчик на сміттєвий бак і таким чином підвищити ефективність вивозу відходів — це одна річ. А от якщо намагатися боротися з бездомністю або наркоманією за допомогою розробки мобільних застосунків (це справді роблять у США) — зовсім інша справа. У складних соціальних питаннях технології так просто не працюють.

Та з іншого боку, поява Uber справді допомогла досягти прогресу, зокрема, в боротьбі з расизмом. Раніше у Вашингтоні, як, утім, і в багатьох інших американських містах, було цілком поширеним явищем, коли чорні громадяни просили білих друзів зупинити таксі — бо ж інакше водій міг і проїхати повз. Натомість, беручи замовлення у застосунку, водій не бачить кольору шкіри.

Ще стало можливим розрахуватися без готівки. Вашингтонські таксі не приймали картки аж до 2013 року — приблизно тоді ж карткою стало можливо заплатити у таксі Пхеньяна, КНДР.

Водії традиційних таксі стали заробляти менше. Однак і скарг від клієнтів поменшало. Тепер автівки чисті та мають фірмову ліврею, сервіси запустили власні мобільні застосунки.

Чи покращився би сервіс без появи Uber і Lyft? Щонайменше відомо, що роками зрушень у системі функціонування таксі Вашингтона не було жодних, а тепер ці фірми наздоганяють гіг-платформи.