У Києві відкрився Музей українського грамзапису

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 277 днів. За цей час ми опублікували 23483 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Києві на Співочому полі відкрився Музей українського грамзапису, повідомляє КМДА.

У колекції — понад 400 одиниць основного фонду української музики на різних звукових носіях.

Створення музею ініціював Іван Москаленко, відомий у 1990-х як DJ Derbastler.

Музей працює в суботу та неділю з 12:00 до 18:00, вхід вільний.

Вважається, що перші пісні українською мовою записали у Лондоні в 1899 році. На початку ХХ століття зʼявлялися платівки з українським оперним співом — з голосами сестер Крушельницьких, Олександра Мишуги, Філомени Лопатинської.

У 1908–1909 роках Леся Українка організувала етнографічну експедицію, вперше зафіксувавши на фонограф кобзарський спів.

1909 року на київській студії «Інтернаціональ Екстра Рекорд» Микола Лисенко спільно з артистами трупи Миколи Садовського записав перші 11 платівок із фольклорним репертуаром.

Згодом на зміну шелаковим платівкам прийшли вінілові. Виникали різні варіації форматів грамплатівки: флексі-диски, 7-, 10- та 12дюймовки.

За тоталітарної системи музику нерідко записували на рентгенівських знімках. Контрабандні зарубіжні вініли можна було знайти на нелегальних товчуках — «бáлках».