Комерційна архітектура переосмислювалася останні десятиліття – погляд архітекторів змістився від будівель однієї функції до mixed use центрів. Тепер доволі часто бізнес-хаби проєктуються за стійкими підходами та з врахуванням потреб користувачів. Естетизм та функціональність стали одними з ключових рис таких будівель. Лавреатка Прітцкерівської премії Заха Хадід поєднувала ці риси у своїй сміливій архітектурі: до прикладу, вона спроєктувала штаб-квартиру німецької компанії BMW, яка має унікальний дизайн, що нагадує крило літака.

Підхід mixed use передбачає різні види використання однієї будівлі: житло, комерційні приміщення та офіси. Приміщення в таких комплексах мають вищу вартість порівняно з тими, що використовуються в один спосіб. Це зумовлено тим, що вони пропонують ширший спектр можливостей для мешканців і власників нерухомості. На українському ринку також з’являються такі об’єкти, і серед них не лише житлові комплекси, а й складські приміщення та логістичні центри.

Один з таких центрів знаходиться у Львові. На виїзді з міста майорять будівлі яскравих кольорів, видніється маяк та впадає в око продумане озеленення. Це – логістичний центр PORT Lviv, для якого архітектори розробили нетиповий дизайн. Об’єкт збудувала компанія Alterra Group, головний фокус якої – комерційна нерухомість. Її проєкти відрізняються від звичайних виключно функціональних логістичних центрів: для компанії важлива естетична складова та людиноцентричність.

В роботі Alterra Group є ключовими інтереси клієнта. Тому її логістичні центри, бізнес-хаби чи офісні центри не просто задовольняють вимоги замовника, але й пропонують щось більше. Об’єкти проектуються з урахуванням впливу на навколишнє середовище, аби доповнювати чи покращувати його. Тож одне з завдань, які ставить перед собою Alterra Group – створення знакових об’єктів, змінюючи уявлення про складські приміщення. 

Одні з останніх проєктів Alterra Group розроблені для Львова – це PORT Lviv та PROSTIR. Попри повномасштабну війну компанія здала перший об’єкт навіть раніше зазначених термінів. «Хмарочос» поспілкувався з архітекторами обох центрів про те, як вони створювали складські приміщення.

Логістичний центр PORT Lviv

PORT Lviv – логістичний центр, площею 48 тисяч квадратних метрів, що розташований поруч з об’їзною дорогою, де перетинаються транспортні та торговельні шляхи.  Головним завданням для компанії було створити унікальний об’єкт, який би відрізнявся від типових складів. Іван Капустей, обраний на конкурсній основі головний архітектор проєкту, розповів, що головна особливість PORT полягає в тому, що це логістичний хаб. «Об’єкт поєднує кілька функцій: складську, комерційну та офісну. Ми хотіли дати можливість власникам складів мати на одній території офіси, додаткові точки продажу та хороший архітектурний устрій». Таким чином, центр закриває потреби бізнесу в одному місці – тут можна як виробляти чи зберігати продукцію, так і мати шоу-рум чи офіс.

«Ми хотіли дати можливість власникам складів мати на одній території офіси, додаткові точки продажу та хороший архітектурний устрій»

Маючи на меті змінити сформоване ставлення до складів, компанія зробила акцент на естетиці.

«Ще з радянських часів ми маємо певні стереотипи щодо окремих типів будівель. Якщо склад або завод – обов’язково щось сіре», – говорить архітектор. Тому ще на перших етапах був розроблений брендбук з кольорами, які додали акцентів та підкреслили архітектуру, – так утворився єдиний дизайн-код для всієї території логістичного центру. Проєкт відрізняється й тим, що територія складу має зелені зони. Ми з Alterra Group погодилися, що важливо зробити ландшафтний дизайн в хабі».

Тож на території не тільки облаштовані зручні пішохідні зони з озелененням, але й штучне озеро в найнижчій точці ділянки, де часто проводять час місцеві мешканці, гуляючи сім’ями. Також в центрі розташований культурний символ PORT Lviv – маяк.

«На будь-якому проєкті працюють саме люди, і ми дотримуємося позиції, що все робимо для них», – каже архітектор. Інфраструктура центру пропонує кімнату для відпочинку з кухнею, душовими та санвузлом. На території також працює бістро «Нектарин». Компанія намагалася підлаштувати екосистему логістичного центру під потреби будь-якого працівника. Також компанія та архітектор працювали над організацією дорожнього руху: узгоджувалися додаткові з’їзди до території, модернізували наявні зупинки громадського транспорту і додали нову. Це відбувалося у взаємодії з Давидівською територіальною громадою.

На вимоги ринку комплекс повністю автономний. На додачу, він оснащений смарт-системою доступу з автоматичним розпізнаванням номерних знаків і пропускною системою до виробничо-складських приміщень за допомогою Face ID. 

Наразі 80% приміщень центру вже перебувають у використанні – такий успіх в умовах війни, на думку архітектора, став можливий завдяки унікальності проєкту та підходу компанії до того, що потребує ринок. «Alterra Group дуже гнучко поставилася до нових умов. До початку вторгнення ми планували зробити більші приміщення – проте швидко стало зрозуміло, що такі ділянки буде важко віддати в одні руки». Зрештою PORT адаптувався для дрібних орендарів, з приміщеннями площами до 200 квадратних метрів. «Гнучкість планування та той факт, що будівлі мають каркасний тип, дозволили змінити проєкт доволі швидко». Проєктування логістичного хабу до війни зайняло вісім місяців, а також три після її початку. Об’єкт ввели в експлуатацію на початку 2023 року.

Логістичний центр забезпечив майже 500 робочих місць, а серед найбільших бізнесів-резидентів PORT зараз є дистрибутор медичних препаратів «Фармація» та оператор міжнародних доставок Meest International, OMEGA, Golden Tile, ITC, DEPS, Acana та ЖЖУК. Це компанії-лідери у своїх відповідних нішах.

У рамках другої черги проєкту, PORT 2.0 на 28 тисяч квадратних метрів, яку вже почали реалізовувати, тут планують додати деякі приміщення. До прикладу, крім звичайних душових з’являться ще додаткові, з інклюзивним дизайном для маломобільних груп населення, укриття на потреби всього комплексу, розроблять зелені зони не тільки в комерційній частині, але й між складами. «Дерева створять тінь, покращать дренаж та додадуть більш естетичного вигляду». Компанія також працює над тим, щоб запустити власний шатл на базі електричного автобуса, який розвозитиме працівників вранці та ввечері.

Бізнес-хаб PROSTIR

Бізнес-хаб PROSTIR виділяється яскравою архітектурою в скандинавському стилі – щось, чого не очікуєш від складських приміщень. Розміщений у передмісті Львова, у селі Зимна Вода, бізнес-хаб органічно підкреслить ландшафт та лісову зону. Цей проєкт від Alterra Group призначений переважно для малого та середнього бізнесу. 

Ландшафт місцевості вплинув на архітектурне рішення. «Ми терасували скатні дахи з фронтонами в такий спосіб, щоб усім, хто їде повз, з будь-якого боку відкривалася перспектива терасування. Щоб можна було побачити весь обʼєм з висоти людського зросту». Цьому сприяє і Кільцева дорога, яка розташована трохи вище за ділянку, де знаходяться будівлі.

Основною функціональною особливістю центру є гнучкість планувань. «Кожен власник може обрати собі необхідну площу під свій склад, шоурум, або виробниче приміщення», – розповідає автор проєкту, архітектор Дмитро Аранчій. Цього досягли завдяки тому, що основна площа приміщень ділиться міжколонними інтервалами на окремі модулі.

«Найголовніше натхнення “з півночі” – це колір фалун – цегляно-червоний відтінок, який органічно поєднується з кольорами української природи. Ми не робили Скандинавію в чистому вигляді, адже живемо і працюємо в Україні. Я б сказав, що тут українська функція, українська ділянка, українська природа та переосмислення скандинавських елементів архітектури».

Окрім естетичної складової, скандинавська філософія також відображається в раціональному підході до проєктування та врахуванні всіх дрібниць. Завдяки спільному використанню території, єдиному обслуговуванню всіх інженерних мереж та експлуатації центру резидентами, вартість обслуговування виходить менша, порівняно з утриманням окремого обʼєкта. 

Оскільки бізнес-хаб розташований у селі Зимна Вода, питання інтеграції в місцеву громаду важливе для архітектора. «Ми проектуємо в такий спосіб, щоб додавати нові сенси, формувати смак та потроху залучати українців до сучасної архітектури», – зазначає Аранчій. Новий успішний бізнес-хаб також докладеться до податкових надходжень громади. 

Інший важливий фактор в будівництві – вплив на навколишнє середовище. На ділянці має зʼявитися зелена зона, яка зробить перебування на території центру під час спекотної погоди комфортнішим. Архітектор також додає. «З погляду енергоефективності, намагаємося зробити все, щоб внаслідок експлуатації споруда була менш CO2-емісійна». 

Так, в Україні розвивається напрямок комерційної архітектури, яка слідує за загальносвітовими трендами. Війна спричинила нові перепони для забудовників, проте такі проєкти, як PORT Lviv та PROSTIR, показують, що в Україні є потенціал для інновацій. Українські бізнес-хаби та логістичні центри зважають на естетичну та сталу складову, а також пропонують змішані типи використання.