Нехудожня література, яку останнім часом об’єднують англійським словом «нон-фікшн», насправді є дуже неоднорідною. Філософські есеї, популярні книжки з історії, соціології або антропології, медичні дослідження, документальна журналістика, мемуари і багато інших жанрів та піджанрів можна описати цим словом. Хтось більше любить нон-фікшн книжки, ніж художні, а хтось не надає перевагу одному типу літератури над іншим. Для усіх читачів «Хмарочос» склав список свіжих видань в одному матеріалі, щоб спростити вам вибір у книжковій крамниці.
«Подорож людства. Витоки багатства і нерівності»
Одед Ґалор
«Подорож людства. Витоки багатства і нерівності» досліджує розвиток людства – автор намагається відслідкувати, як ми перейшли від постійної стагнації до зростання доходу на душу населення, гендерної рівності та інвестицій в освіту. Як Європа в першій половині XVIII століття випередила раніше більш розвинені цивілізації, такі як Китай та Османська імперія? Чи сумісне подальше економічне зростання з подоланням кліматичної кризи?
За останні двісті років ми здійснили приголомшливий прогрес у сфері охорони здоров’я, багатства і його розподілу та тривалості життя, і це не сталося випадково. Тож Одед Ґалор шукає рушійні сили цих змін, знаходячи нестандартні відповіді. Так, автор пропонує новий погляд на поширені припущення про розвиток людства: до прикладу, на його думку, головним його поштовхом була не індустріальна революція, а масова доступна освіта. Це призвело до зменшення народжуваності, а зрештою і до збільшення цінності людського капіталу. «Це амбітна спроба пояснити економічний розвиток суспільства», – зазначається в рецензії The Guardian.
Одед Ґалор – ізраїльсько-американський економіст, який викладає в Університеті Брауна (входить до «Ліги Плюща»). Він є автором єдиної економічної теорії зростання, яка досліджує процес розвитку через всю історію людства, та визначає сили, які штовхали різні переходи від стагнації до зростання.
«Доба постів і карнавалів»
Стефанія Демчук
Книга «Доба постів і карнавалів» посилається у своїй назві на картину Пітера Брейгеля «Бійка між Карнавалом і Постом», яка відображає відомий у нідерландській культурі мотив. Він виник у Середньовіччі, коли християнська церква проводила період Великого посту перед Великоднем. Карнавал, що передував посту, був часом розваг і розпусти. Авторка книги, історикиня Стефанія Демчук, досліджує Середньовіччя і пропонує подивитися на нього відокремлено від стереотипів, які ми перейняли з фільмів. Хто ж назвав середньовіччя темними віками? Чи насправді діти пили алкоголь і про що йшлося у тогочасних виховних трактатах? У чому люди зізнавалися на сповіді? Чим лікувалися і як виглядала тодішня депіляція? Авторка намагається оживити людей цієї далекої епохи та розповідає, що їли та пили люди, як виховували дітей, чого боялися та що святкували.
Стефанія Демчук – історикиня, кандидатка історичних наук, асистентка кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Авторка працює з періодом Середньовіччя, вона є співзасновницею науково-просвітницького проєкту «Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій», який поклав початок популяризації медієвістики та ранньої новістики (історії XVI століття) в Україні. Авторка книжки «Від бобра до фазана. Їжа західноєвропейського Середньовіччя».
«Найстрашніші дні мого життя»
репортажі The Reckoning Project
Книга «Найстрашніші дні мого життя» – це збірка репортажів про події першого року повномасштабної війни, що фіксує російські злочини. Обстріли вокзалу в Краматорську й торговельного центру в Кременчуці, бомбардування центру Чернігова та пологового будинку в Маріуполі, вивезення українських дітей до Росії, переслідування людей і катівні на Херсонщині та Харківщині – ці події переказує історичний документ. Їх описують журналісти The Reckoning Project – ініціативи українських та міжнародних медійників, аналітиків та юристів з документування воєнних злочинів.
Автори залучають голоси свідків та вцілілих, що попри концентрований біль перетворюють трагічні спогади на докази. Упорядницею збірки стала Наталя Гуменюк, урналістка й документалістка, яка каже: «Ми переконані, що документування злочинів у реальному часі, – наша перевага. З часом травма витісняє важкі спогади, а з ними й важливі деталі. Що раніше ми поговоримо з людьми, то більше шансів добратися до правди».
Видавництво зазначає, що книжка «вказує на шлях до розплати й дає надію на справедливість». Проєкт збирав свідчення відповідно до усталеної методології, що дає можливість використати їх у судових процесах.
«Ви становите загрозу прийнятного рівня
(Якби було не так, ви б уже про це знали)»,
Патрік Поттер
«Написати книжку про людину, про існування якої (якщо вона взагалі існувала) достеменно нічого не відомо, наповнити цю книжку картинами, які написав точно-невідомо-хто? Напевно, на дослідження виділено величезний бюджет? Я заплакав», – саме так коментує книгу «Ви становите загрозу прийнятного рівня» її автор, Патрік Поттер. Banksy – це один з найвідоміших сучасних митців. Художника вуличних графіті вперше помітили 1993 року в англійському Бристолі. Його найвідоміші твори політичні та присвячені гостросоціальним темам: до прикладу, це графіті «Любов у повітрі», на якому зображено протестувальника, який кидає у натовп не коктейль Молотова, а букет квітів; або «Дівчина з повітряною кулею», яка символізує тиск суспільства на сучасних дітей.
Книга «Ви становите загрозу прийнятного рівня» — це найповніша збірка-фотоальбом робіт Banksy, а також тексти про діяльність та світогляд. Книга така ж, як і сам митець: невловима. Ви не знатимете достеменно, де правда, а де ні, чи точно автор графіті саме Banksy. А текст охоплює історію мистецтва, британського сленгу, соціально-політичних та економічних інтерпретацій сучасного суспільства та великої кількості сатиричного гострого гумору.
У видання ArtHuss включений текст інтерв’ю від Бенксі про його поїздку в Україну, мотивацію і фото робіт, які він лишив на стінах будівель в Бородянці, Ірпені та Горенці.
«Як начинити гадюку салом»
Олександра Фідкевич
Книга «Як начинити гадюку салом» розповідає про те, як перетворити творчість, яку переважно ми сприймаємо як хобі, на власну справу. Про це розповідає продюсерка проєкту «Євген Клопотенко», Олександра Фідкевич, яка понад сім років займається операційною та стратегічною діяльністю, відповідає за створення ефективної комерційної інфраструктури, а також реалізує унікальну для України модель бізнесу, в основі якої – креативність і кулінарія. У книзі авторка описує свою роботу за допомогою кулінарних метафор, у формі рецепту з етапами та способами приготування.
Щиро, з гумором та історіями, книжка розповідає про те, як досліджувати цільові аудиторії та працювати з ними, опанувати стратегічне планування та грамотно використовувати свій бюджет, працювати зі спонсорами та рекламодавцями та як власникам бізнесу реагувати на негатив і взаємодіяти з прихильниками.
Олександра Фідкевич – українська підприємиця, керiвна партнерка проєктiв Євгена Клопотенка, експертка з організацiï бізнес-процесів.
«New Media Art. Пам’ять. Простір»
Яна Барінова
Книга «New Media Art. Памʼять. Простір» вперше в українській філософії пропонує системно дослідити трагедію Бабиного Яру. Як нам у сучасному мегаполісі та із новими медіа створити такий простір памʼяті, який допоміг би подолати спільну травму? Старі способи комеморації, наприклад, монструозні, статичні музеї, уже не приваблюють глядача та не викликають в нього сильних емоцій. Тому авторка Яна Барінова звертається до інструментів нового медіамистецтва та на прикладі трагедії Голокосту представляє міждисциплінарне дослідження на стику урбаністики, мистецтвознавства та філософії історії.
Яна Барінова – публіцистка та громадська діячка, директорка Департаменту культури КМДА з 2021 по 2022 роки. Вона також займала посаду виконавчої директорка Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (з початку його створення та по листопад 2019 року) та є представницею Єврейського дипломатичного корпусу Всесвітнього єврейського конгресу (WJC JDCorps). Ключові напрями діяльності – промоція прав людини, сприяння миру та збереження пам’яті про Голокост.
«Коротка історія науки»
Вільям Байнум
Книга «Коротка історія науки» допомагає краще зрозуміти, звідки почалося дослідження світу людьми. Що ми називаємо наукою та як уявляємо цей процес? Адже давні люди не носили білі халати та не мали пробірок чи нейронних датчиків – проте вони мали цікавість і багато запитань. Протягом більшої частини історії систему реальних знань використовували разом із магією, релігією та технологіями. Як це відбувалось і до чого призводило, й досліджує автор книжки. Байнум зосереджує увагу передовсім на здобутках найдавніших людських цивілізації, які розвинулись в Індії, Китаї, на Близькому Сході та у Європі, переказуючи найвидатніші здобутки людства у легкій та зрозумілій манері.
Вільям Байнум – британський історик медицини, дослідник, професор Лондонського університету. Автор низки наукових праць і публікацій з історії розвитку медичної науки та психіатрії.
«Терор з повітря»
Петер Слотердайк
«Терор з повітря» – це збірка есеїв одного з найвідоміших філософів ХХ століття, який описує історію хімічної зброї від 22 квітня 1915 року, коли на полі бою німецькі війська вперше використали газ. Назва відсилає нас і до предмету роздумів автора, і до мовної гри – наче це терор, що виникає нізвідки. Заборонена нині зброя робить те, що ми звикли ігнорувати, – у цьому разі повітря – осяжним. Петер Слотердайк вважає, що поєднання тероризму, промислового дизайну і відкриття навколишнього середовища, якнайточніше характеризують спадщину ХХ століття. Автор переконаний, що цю епоху будуть згадувати як ту, в яку намагалися поцілити не в тіло ворога, а в його середовище. Видавництво називає збірку «прикладом критики культури та однією з оригінальних теорій тероризму, а заразом і розвідкою про історію зброї та екологічної свідомості».
Петер Слотердайк – німецький філософ та теоретик культури. Його називають «найбільш ерудованою людиною, що наразі живе на планеті», він викликає суперечливе ставлення в читачів, які хвалять його за проникливість, але критикують за елітаризм.
«Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки»
Вікторія Михайлова
Чи ви знаєте, що саме трапляється з вашим організмом, коли йому пропонують чергову таблетку від головного болю? Як та на що вона діє, чому біль зникає або ні? Книга «Запитайте у фармацевта. Як працюють ліки» говорить про історію фармації та її майбутнє, розробку та виробництво ліків, що таке активні речовини та які загальні правила вживання, «користуючись не лише інструкцією, але й здоровим глуздом», за словами авторки. З недовірою українців до офіційної медицини та безмежним океаном дезінформації, а також з нещодавно розширеним переліком рецептурних ліків, книга має за мету дати читачеві базове розуміння біохімічних процесів в організмі та впливу ліків на них. І обов’язково розкаже про те, чим небезпечний грейпфрут у поєднанні з ліками.
Авторка книги, Вікторія Михайлова – директорка департаменту забезпечення та контролю якості на фармацевтичній фірмі PS Pharma Group (Дюссельдорф/Кельн, Німеччина).
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті