Заможні й «білі» громади Англії мають у 2,5 раза більше пішохідних шляхів, ніж бідні та етнічно розмаїті

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23576 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Старіші, заможніші та «біліші» громади Англії та Вельсу мають значно розвинутішу пішохідну мережу, ніж бідніші, новіші та етнічно розмаїтіші, повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження.

Так, райони, населені більшою часткою білих людей, мають на 144% більше пішохідних маршрутів, ніж із диверсифікованішим складом населення. Жителі заможніших громад мають на 80% більше можливостей користуватися шляхами у десятихвилинній доступності.

Дослідження, яке охоплювало 225 тисяч кілометрів шляхів загального користування, засвідчило, що районам, забудованим нещодавно, бракує пішохідної інфраструктури. Її ставало все менше й менше в новій забудові, починаючи з 1970-х. Наприклад, житлові квартали, зведені у 1990х, мають на 19% більше пішохідних шляхів, ніж збудовані у ХХІ століття.

Жителі Норвіча можуть користуватися в середньому 129 метрами доріг у десятихвилинній доступності від місця проживання. На противагу, мешканці Россендейла насолоджуються 9323 метрами.

«Наявність доріжок поруч із житлом має величезний вплив на здоров’я. Але наразі перевагами користуються насамперед літні, здорові, заможні та білі люди», — зауважує Джек Корніш із організації The Ramblers, що досліджує пішоходизацію.

Британське суспільство є класовим і досі має чіткі межі між трьома соціальними групами: аристократією, середнім і робочим класом.