Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24972 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Засіяне конюшиною дно водосховища. Фото: facebook.com/NPPKamyanskaSich

Лише за три місяці дно спустошеного Каховського водосховища заросло молодими вербами та тополями, декотрі з яких майже досягли висоти людського зросту, заявляє в колонці для УП. Життя Олексій Василюк з Української природоохоронної групи.

«Дно колишнього водосховища більше не загрожує стати пустелею, як про це помилково говорили чиновники Міндовкілля, а неймовірно швидкими темпами перетворюється на величезний молодий ліс. Площа території, що зараз заростає лісом, фактично дорівнює всій площі лісів Херсонської і Запорізької областей», — пише він.

У серпні молоді дерева виглядали так:

Працівники природного парку «Кам’янська Січ» також засіяли дно конюшиною, люцерною та іншими рослинами. Це зробили, щоб запобігти пиловим бурям та розповсюдженню чужорідних видів.

«Головне завдання в даній ситуації — це зайняти екологічну нішу бур’янів, щоб перестрибнути через піонерну (бур’янову) фазу сукцесії. Через декілька років посіяні рослини почнуть випадати з травостою і їхнє місце займуть місцеві лучні види», — пояснює еколог Олексій Бурковський.

Василюк відстоює думку, що Каховське водосховище не потрібно знову наповнювати водою.

«Через декілька років, коли стане можливим гіпотетичне повторне наповнення водосховища водою, це вже буде кількарічний ліс з мільярда дерев. Такі дії можуть стати найбільшим в історії незалежної України одномоментним нищенням лісів, яке буде ідеально підпадати під поняття “екоцид”», — запевняє він.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button