Європу атакують постільні клопи — чи це просто паніка?

Минулого місяця всі почали говорити про навалу постільних блощиць у Парижі. Клопів стали помічати не лише у помешканнях і готелях, але й у метро, аеропортах, кінотеатрах. «Ми всі в небезпеці», — заявив минулого місяця заступник мера французької столиці Емманюель Грегуар. За десять місяців місто прийматиме літні Олімпійські ігри, і блощиці вже готуються зустрічати мільйони гостей.

Зараз ідеться не лише про Париж: паніка поширюється й на інші міста, передусім Лондон: власники готелів почали наймати спеціалістів із натренованими собаками, які б шукали сліди присутності паразитів.

Чим небезпечні блощиці?

Кровопивці лізуть на запах вуглецю, який видихає людина, та на тепло її тіла. Вони можуть переносити велику кількість паногенів, але немає свідчень, що через них передаються якісь інфекції. Однак їхні укуси дуже дошкульні. 

Є ще й соціальний вимір: присутність блощиць у будинку асоціюється з брудом і бідністю — психологічний тиск, відповідно, отруює життя мешканцям, а для бізнесів може означати великі збитки. Хоча насправді клопів можна знайти й у п’ятизіркових готелях.

Як почувалися блощиці останні двісті років?

Раніше ситуація з блощицями була ще гіршою, заспокоює Vox. У 1800-х роках деякі готелі Лондона радили відвідувачам хильнути чарку, щоб вдалося хоч трохи поспати. У 1940-х, після поширення інсектициду ДДТ (дихлордифенілтрихлорметилметану), клопів відчутно поменшало. Навіть після його заборони в Європі та США у 1972 році постільні блощиці лишалися рідкісним явищем.

Та останні років двадцять клопів стало більшати. Дослідження вказують, що, наприклад, в Австралії в період з 1999 до 2006 року їхня кількість зросла на 4500%.

Серед очевидних причин: урбанізація та подорожі. Ще один чинник, на який вказують дослідники, — блощиці виробили стійкість до більшості основних пестицидів, зокрема піретироїдів, та й до того ж ДДТ. Є ще такий засіб, як діатомітовий порошок: він руйнує екзоскелет комахи і, позбувшися природного бар’єру, та помирає від зневодення. Так от, і до цього паразити пристосувалися.

Втім, блощиці все ж не безсмертні: вони помруть за температури 45 градусів. Екстремально низькі температури також не додадуть їм здоров’я. Ефективною лишається комбінація високотоксичних хімікатів та інсектицидів, яка проводиться регулярно, але це дороге задоволення.

Соцмережі та реальність

Та існує й думка, що паніка невиправдана: її роздмухали соцмережі, бо історія з блощицями контрастує з медійним образом розкішного Парижа. Не випадково новини про клопів почали з’являтися саме під час Паризького тижня моди.

«Люди начиталися новин і піддалися паніці. Але я не скаржуся, це добре для мого бізнеса», — зазначає Браян Лейт, директор фірми, яка обшукує приміщення з натренованими собаками. Минулої суботи він провів два обслідування й не виявив жодних слідів постільних клопів.

Новини про блощиць у Парижі викликали професійний інтерес у ліванської дерматологині Зейна Нехме. Під час своєї подорожі до французької столиці вона безуспішно намагалася знайти хоч одного клопа, щоб зняти відео для соцмереж, пише CNN.

Звичайно, ця історія є анекдотичним свідченням — так само, як і фотографії заселених клопами матрасів. Виміряти ж справжній масштаб проблеми непросто. Чимало фахівців все ж погоджуються, що страхи значно перебільшені.

«Я спілкувався з деякими європейськими колегами, деякі кажуть: “так, це навіть і близько не так погано, як у новинах”, інші ж: “так, клопи скрізь усюди”, — зазначає Річард Поллак, старший спеціаліст з питань охорони здоров’я Гарвардського кампусу. Сам він щойно повернувся з двотижневої подорожі Нідерландами, Францією, Німеччиною та Бельгією й не привіз на собі ніяких блощиць. — Клопів справді побільшало, але не до того рівня, про який пишуть ЗМІ».

«Немає приводів для суспільної паніки. Клопи не атакують Францію», — заявив міністр охорони здоров’я Франції в інтерв’ю на початку жовтня.