Оголошено конкурс на реконструкцію школи у селі Ягідне, яке було під російською окупацією

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 295 днів. За цей час ми опублікували 23626 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Сьогодні оголошено про початок архітектурного конкурсу проєктів для реконструкції Ягіднянської ЗОШ зі створенням меморіального комплексу у селі Ягідне на Чернігівщині.

До участі запрошуються громадяни України, фахівці, авторські колективи фахівців та міждисциплінарні команди, йдеться на сайті. Конкурс є всеукраїнським, відкритим та проводиться в один тур.

Організатори зазначають, що заохочуються архітектурні рішення, які є гнучкими, трансформованими, функціональними.

«Нові екологічні дизайнерські рішення та технології, які мінімізують вплив будівництва на навколишнє середовище та обслуговування будівлі є переважними. Внутрішнє оздоблення повинно відповідати місцевому контексту та його історії».

Зі всіма умовами конкурсу можна ознайомитись тут. Останній термін прийому конкурсних заявок – 21 листопада 2023 року.

Історія школи

24 лютого 2022 року російські війська зайшли на Чернігівщину з боку Білорусі та Росії. Третього березня Ягідне було окуповане. Вранці наступного дня російські військові змусили всіх мешканців села спуститися у підвал місцевої школи, де їх тримали майже місяць.

Загальна площа підвалу – 197м². Мешканців тримали у різних кімнатах, у найбільшій з них, площею 90м2, знаходилось 150 людей, решта – у менших приміщеннях. У кожній кімнаті вели календар, щоб орієнтуватись у часі, а на дверях писали кількість людей та дітей для розподілу їжі.

Площа підвалу не дозволяла людям лягти, аби відпочити, це було можливо зробити тільки по черзі. Не вистачало повітря, їжа та вода були в обмеженій кількості, у багатьох людей не було теплих речей. Потрапити на вулицю було майже неможливо: іноді людей випускали раз на день для того, щоб приготувати їжу. З 5 по 30 березня від нестачі кисню, ліків і догляду загинуло 10 бранців, 7 жителів села – страчено.