У київському крематорії почали косметичний ремонт. Для реставрації, як пояснюють, потрібно забагато дозволів

Обидві зали київського крематорію почали ремонтувати. «Косметичний» ремонт триватиме два тижні. Зали ремонтуватимуть почергово, бюджетних коштів на це не залучають, повідомляє КМДА.

Таким чином у міській адміністрації відреагували на критику стану крематорію з боку військових.

«Критика військових, до яких велика повага і вдячність, є об’єктивною. І ми зараз максимально оперативно виправляємо ситуацію — очищаємо, фарбуємо, заміняємо деякі елементи. Тобто все, що не вплине на подальшу реставрацію, проте покращить зовнішній вигляд приміщень», — заявив заступник мера Петро Пантелеєв.

Тиждень тому Олена Толкачова, керівниця патронатної служби «Янголи Азову» опублікувала відео, на якому показала стан території навколо крематорію та зал для прощання. За її словами, військові з 2014 року вимагають відремонтувати будівлю.

Спотикаючись об поруйновану бруківку перед входом військові можуть впустити труну. Чимало побратимів полеглого приїжджають на прощання на милицях та колісних кріслах — їх доводиться заносити всередину.

Крізь розбиті вікна на стелі на голови падає сніг і ллється дощ. Злив не працює, тому взимку вода накопичується на підлозі та замерзає крижаною кіркою. Одну стіну завішано щільним килимом штучних квітів. «Я взагалі не розумію естетичної цінності цієї стіни», — дивується Толкачова.

У КМДА виправдовуються, що планували ремонт у 2021 році, аж от крематорій визнали об’єктом культурної спадщини.

«Це суттєво ускладнює проведення будь-яких ремонтних робіт. Оскільки державні норми вимагають здійснити комплексну реставрацію, що супроводжуватиметься науковими дослідженнями», — стверджує Пантелеєв.

За його словами, вже виконано низку процедурних і дослідницьких робіт, щоб вже наступного року почати реставрацію.

Толкачова, своєю чергою, дивувалася, що потрібен дозвіл від Департаменту культурної спадщини, щоб просто почистити злив.

Модерністський ансамбль Київського крематорію було збудовано в 1970-х роках за проєктом Авраама Мілецького, Ади Рибачук і Володимира Мельниченка.