У Львові після 8 років реконструкції відкриється Jam Factory Art Center

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 286 днів. За цей час ми опублікували 23545 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У суботу, 18 листопада, у Львові відкривається найбільший у місті центр сучасного мистецтва – Jam Factory Art Center. До цього будівлю колишньої фабрики повидла ревіталізували протягом восьми років.

Урочисте відкриття триватиме з 15:00 до 22:00 – програма включатиме вітальні слова, екскурсії історичною виставкою та музичну програму. Артцентр відкриє мистецька виставка «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми», на якій представлять як нові роботи українських митців 2022-2023 років, так і з довшої хронології — від ХІХ століття по сьогодні. Виставка триватиме до березня 2024 року та буде доповнена програмою дискусій, зустрічей та екскурсій.

«В умовах війни ми завершили процеси комплексної ревіталізації, доповнили команду та підготували важливу виставку й обширну публічну програму», – коментує Божена Пеленська, програмно-виконавча директорка.

Jam Factory Art Center організовуватиме виставки, театральні, музичні, освітні та спільнотні проєкти. Мистцекьий простір складається із відновлених будівель колишньої фабрики та декількох нових частин. У колишніх приміщеннях фабрики розмістили великий виставковий зал, історичну виставку, крамницю, Jam Bar і терасу, а в одній з нових будівель, чорному кубі, знаходиться репетиційна зала, аудиторіум, Jam Cafe, укриття та офіс. Вхід на територію комплексу вільний – за винятком окремих подій та виставок.

Засновник простору, швейцарець Гаральд Біндер, каже, що на проєкт він надихнувся після того, як відчув, який потенціал криється в Україні та її людях.

Історія простору

Будівля була зведена у 1872 році – тоді це була австро-угорська фабрика алкогольних напоїв «Кронік і син». Під час Голокосту більша частина власників, які були євреями, померли, і у пʼятдесятих тут відкрили національне підприємство «Укрголоввино», де розливали у пляшки алжирські та молдовські вина. У 1970-их роках тут зʼявилась фабрика з виробництва повидла та переробки овочів – саме такою будівлю запамʼятали жителі Львова.

У 2008 році виробництво на фабриці зупинилось, а будівлю продали львівському бізнесмену Олексію Курилишину. Він хотів перетворити фабрику на готель, проте економічна криза 2008-го зупинила його плани. Тоді власник почав проводити у будівлі різноманітні культурні заходи, а у 2015 фабрику придбав швейцарець Гаральд Біндер та ініціював її ревіталізацію.

До ревіталізації будівля була у важкому стані: цегла та металеві балки прогнили, через що під час обмірів навіть обвалилось перекриття. Розроблення проєкту фабрики відбувалось у співпраці українських та австрійських архітекторів. Перед початком роботи на території провели не одне дослідження – зразки кожної стіни проходили як українську, так і австрійську експертизу. Під час робіт намагались максимально зберегти історичний вигляд будівлі: матеріали використовували або з демонтованих частин, або наближені до оригінальних.

Нагадаємо, раніше «Хмарочос» випустив статтю про ревіталізацію фабрики.