Донецька та Луганська область чи не найбільше постраждали від повномасштабної війни з Росією. Підконтрольні території й досі піддаються значним обстрілам, унаслідок чого виникають тонни будівельного сміття. Загалом в Україні від початку повномасштабного вторгнення накопичилося вже 670 тисяч тонн відходів руйнації. Їхня значна частина — це будівельне сміття, що утворюється після артилерійських та ракетних обстрілів.

Такі залишки часто везуть на полігони спеціального призначення. Але це не є сталим рішенням. Адже такі матеріали також не несуть добра довкіллю, та й самих полігонів в Україні просто не вистачить, щоб умістити ці 670 тисяч тонн. І цифра, на жаль, збільшується чи не кожен день. За відсутності правильної утилізації це сміття потраплятиме в ґрунти та ґрунтові води, забруднюючи довкілля. 

Одне з можливих рішень – переробка відходів на новий будівельний матеріал для повторного використання, у тому числі для будівництва нових будинків, яких так не вистачає тим, хто втратив свої домівки. Докладніше розбираємося, які є плюси та мінуси такого рішення, та як подібні технології вже сьогодні застосовують в Україні.

Повторне використання будівельних залишків

У багатьох країнах світу будівельні відходи вже давно використовують повторно для зведення житлових та нежитлових будівель. Фахівці громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» у 2023 році представили аналітичний звіт, у якому описали іноземний досвід ресайклінгу будівельних відходів та перспективи цього рішення в Україні.

«У більшості країн Європи рівень їхньої переробки досить високий. Так, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90 % будівельних відходів, у Бельгії — 87 %, у Данії — 81 %, у Великобританії — 45 %, у Фінляндії — 43 %, в Австрії — 41 %», — йдеться у звіті.

Річ у тому, що за кордоном на законодавчому рівні створені такі умови, що підприємцям значно вигідніше переробляти будівельне сміття, а не вивозити його на полігон. Проте і в Україні, попри відсутність законодавства, яке сприяє вторинному використанню сировини, уже застосовуються рішення з переробки відходів руйнації в сировину для будматеріалів чи самі будматеріали.

Досвід компанії «Нео-Еко Україна»

Зокрема, вже другий рік переробкою будівельного сміття займається «Нео-Еко Україна». Вона є партнером французької компанії Neo-Eco France, яка, своєю чергою, відома досвідом у сфері промислових інженерних послуг із орієнтацією на циркулярну економіку.

«Застосування принципів циркулярної економіки передбачає повторне використання всього, що вже було вироблено, створення із надлишків чи відходів нової продукції. Тобто виведена з обігу чи використання продукція стає сировиною, а сировина – новою продукцією», — пояснює проєктна менеджерка «Нео-Еко Україна» Лідія Шимон.

Вона розповідає, що «Нео-Еко» почала працювати в Україні минулого року після деокупації Київської області, оскільки у компанії зрозуміли, що їхні технології та напрацювання стануть у нагоді. Розпочати вирішили з Гостомеля. Після деокупації спеціалістами компанії було демонтовано чотири будинки за вісім тижнів. Отримані будівельні матеріали переробили та відправили на аналіз, який показав, що вони повністю придатні для нового виробництва.

Лідія Шимон докладно пояснює принцип їхньої роботи: будівельне сміття, яке утворилося внаслідок воєнних дій, не завжди є чистим. У більшості випадків це змішані відходи, які містять у собі небезпечні матеріали, наприклад, азбест. Тож спочатку потрібне сортування. «У першу чергу ми демонтуємо будинки, які вже не можна відбудувати. Усі відходи сортуються: метал, пластик, дерево тощо. Метали ми не переплавляємо, ми направляємо їх на спеціальні заводи, які це роблять. Будівельне сміття, наприклад, бетон або цеглу, ми можемо переробити на місці на суміші різних фракцій. На місце завжди приїжджає команда разом із технікою, таким чином ми уникаємо логістичних витрат і надаємо місцевим роботу», — розповідає Лідія Шимон. 

Зараз «Нео-Еко Україна» розпочали свою роботу з переробки будівельних залишків у Миколаєві. У їхніх планах поступово розширювати географію діяльності в Україні. Не виключає компанія і можливість роботи на Донеччині та Луганщині. Та для цього потрібні умови деокупації та безпеки.

«Звичайно, як тільки території будуть деокуповані, ми почнемо працювати в містах, які постраждали найбільше. У Маріуполі, Бахмуті тощо. Тому що це саме наша сфера діяльності. І сильно постраждалі міста — це якраз те, за що ми хотіли б братися, тому що вони максимально потребують такого втручання і таких проєктів. Але працювати на територіях, де ведуться постійні бойові дії, ми не можемо. Це унеможливлює роботу, тому що ми несемо відповідальність за нашу команду», — коментує Лідія.

Шляхи повторної переробки

Серед відходів будівельних матеріалів після демонтажу будинку можуть бути бетон, цегла, метали, дерево, пластик, ртуть, скло тощо. Більша частина таких матеріалів успішно переробляється. 

Конкретні шляхи їхнього повторного використання вже наведені в Постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворилися у звʼязку з пошкодженням будівель та споруд«. Наприклад, бетон після переробки  можна використовувати як сировину для виробництва крупного та дрібного заповнювача для бетонів, цеглу – як сировину для влаштування дренажної подушки у заболочених районах, деревину – як паливні брикети, арболіт (легкий бетон) або як вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва, скло – як порошкоподібний заповнювач для виробництва бетонних виробів та сухих будівельних сумішей, пластмасу – як вторинну сировину для полімерної продукції. 

Натомість переробка ртуті для повторного використання є складним і небезпечним  завданням через її токсичні властивості. І хоч відомі деякі випадки переробки ртуті, цей процес все одно утворює токсичні пари, які можуть призвести до серйозних проблем зі здоровʼям. 

Такі метали, як мідь, бронза та латунь можуть повторно використати для вторинної сировини металургійного виробництва. 

В Україні вже зараз працюють підприємства, які можуть займатися переробкою різних будівельних матеріалів. Наприклад, переробку металів здійснюють Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Запорізький та Дніпровський металургійні комбінати. 

Переробку скла виконують компанії «Регіон-2001», «Ветропак» та «УтільВторПром», бетону – «Царис», «ТехБудМеханіка», «Агропромислова група», «Група Компаній Терещенко», «Орга», пластику – «Екола», «ТІС», «Регіон-2001», «The Good Plastic Company», цегли – «Актіс Груп», «Форест Україна» та «УтільВторПром».

Деревину перероблюють зазвичай на державних лісових господарствах, які знаходяться у кожному регіоні України. 

Є й компанії, які займаються утилізацією ртутовмісних відходів. Наприклад, завод ДП «Боднарівка», який працює у Львові.  

Проблема в обʼємах

Екологи запевняють: рішення будувати нові будинки із вторсировини не нове навіть для України. Проблема криється не в новаторстві рішення, а в обʼємах будівельного сміття, яке доведеться переробити. Тільки в Донецькій і Луганській області кількість зруйнованих або пошкоджених будинків — близько 100 тисяч. І ці дані не остаточні, оскільки росія продовжує руйнувати житлову інфраструктуру України.

«Ми не могли уявити таких обʼємів руйнації. Обладнання, необхідне для очищення відходів, воно не дешево коштує. Знадобиться не один комплекс», — каже представник мережі «Довкола» та еколог Максим Сорока.

Він зазначає, що вигідніше було б брати таке обладнання в лізинг. Проте іноземні компанії навряд будуть готові віддавати вартісне устаткування для переробки в оренду на території, де ведуться бойові дії і є ризик втратити назавжди.

Ще одна група будівельних відходів, про яку поки складно говорити — це сміття, що утворилося внаслідок обстрілів колишніх металургійних підприємств. Це питання особливо актуальне для промислових регіонів, якими є Донеччина та Луганщина. «Одна справа — відходи внаслідок руйнації житлового будинку, а інша справа — руйнація, наприклад, Авдіївського коксохімічного заводу. Це вже небезпечні відходи руйнації, оскільки й саме виробництво було небезпечним. Велике питання, що робити з ними, але відповідь на нього варто шукати вже після закінчення бойових дій та деокупації», — вважає Максим Сорока.

Перспективи великі, але спочатку потрібна законодавча база

У вересні 2022 року Кабінет Міністрів України опублікував постанову про поводження з відходами, що утворилися внаслідок бойових дій. Фактично це — перша спроба законодавчо врегулювати цей процес. У постанові детально описані вимоги до демонтажу, місць тимчасового зберігання (з врахуванням екологічних вимог), а також перелік різноманітних компонентів та можливостей їх повторного використання в будівництві. Головне, аби будматеріали вторинного циклу обробки відповідали державним стандартам України (ДСТУ). Але це — уже справа технологів. 

Отже, уже існує не тільки світовий, а і власний український досвід переробки будівельного сміття в нові будівельні матеріали. Втім, враховуючи величезні обʼєми руйнацій, ці процеси необхідно систематизувати та залучати інвесторів з-за кордону.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Східний Варіант» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.