Потенційна загроза ракетних ударів накладає безліч обмежень на культурне-мистецьке життя у прифронтових українських містах. Як війна змінила концертні сцени і чи вдалося закладам культури пристосуватися до роботи в умовах повітряної тривоги?

Цього дня у центрі прифронтового Запоріжжя – аншлаг. Вперше від початку повномасштабного вторгнення до міста приїхав український поет і письменник Сергій Жадан – разом з колегами-літераторами Іриною Цілик та Андрієм Любкою в рамках поетичних читань Meridian Czernowitz. До запорізького простору-укриття «Незламний хаб» міського палацу культури «Орбіта», розрахованого на 300 осіб, прийшло понад 700 глядачів. 

Подібний культурно-масовий захід для прифронтового Запоріжжя – абсолютно непересічний. Бо у Запоріжжі, де щодня оголошують декілька сигналів повітряної тривоги, вкрай складно спокійно провести кількагодинний захід. «В обласній філармонії, коли починається тривога, концерт або вистава зупиняється і всім глядачам потрібно спуститися до укриття. У «Незламному хабі» такої потреби немає – це дуже зручно», – ділиться враженнями запоріжанка Світлана.

Сигнали повітряної тривоги змушують зупиняти концерти та вистави

Проводити публічні заходи у прифронтових Запоріжжі і Харкові – непросто. З початку повномасштабного вторгнення ці регіони – серед лідерів за кількістю сигналів повітряної тривоги. У Запорізькій та Харківських областях було оголошено тривог у понад 10 разів більше, ніж на Буковині та Закарпатті. 

Тож Рішення Рад оборони українських областей мають однозначні настанови – коли оголошується сигнал «Повітряна тривога»,  будь-яка вистава або концерт негайно припиняється з міркувань безпеки, а всі гості мають організовано спуститися до сховища. На їхнє функціонування культурних установ впливає і наближеність міста до лінії зіткнення. В той час, як у Львові відкривається центр сучасного мистецтва Jam Factory Art Center, у прифронтових Харкові та Запоріжжі галузь культури потерпає від необхідних нововведень.

В переліку безпечних місць Харківської області, в яких дозволено проводити масові заходи на період дії воєнного стану, є лише станції метро та два заклади культури: центр сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр», що знаходиться у підвальному приміщенні Університету імені Каразіна, а також мала зала у цокольному приміщенні Театрально-концертного центру.

Влітку заходи посилили і визначили, що відповідність захисних споруд для проведення заходів мають погоджувати Національна поліція, ДСНС та СБУ. Відтак у серпні жоден з державних театрів Харкова не отримав дозволів на проведення вистав. Усі заплановані заходи довелося терміново переносити.

«Після початку російського вторгнення у нашому театрі короткий період навесні проходили вистави. Ми обладнали сховище на цокольному поверсі, отримали погодження і могли грати на сцені. Після заборони, ненадовго альтернативою для всіх став Театрально-концертний центр з великою сценою. Але і його роботу також зупинили восени, – розповіла керівниця літературно-драматургічної частини Харківського драмтеатру Маргарита Корнющенко. – Наш театр знайшов для себе вихід із ситуації. Ми показуємо невелику кількість вистав на сценах декількох недержавних майданчиків міста – «ЄрміловЦентр» та «ART AREA ДК», які знаходяться під землею і відповідають нинішнім стандартам безпеки. Велика зала нашого театру розрахована на 850 глядачів, а сценічний майданчик «ART AREA ДК» – від 70 до 100 людей в залежності від конфігурації декорацій».

За словами Корнющенко, причиною невдоволення харківських театралів є те, що культурно-мистецька галузь з обмеженнями, але працює в інших прикордонних та прифронтових регіонах України: не тільки у Чернігові і Сумах, а й Запоріжжі, Миколаєві та, навіть, у деокупованому Херсоні, який щодня опиняється під обстрілами ворога.

Після безпекових новел харківський культурний центр «ART AREA ДК», що працює у центрі міста з 2016 року, отримав нове життя і став прихистком для колег з державних установ – Харківського драматичного театру ім. Шевченка, Харківської обласної філармонії та Харківського театру ляльок ім. Афанасьєва.

«Насамперед, ART AREA ДК – це концертний майданчик. Ми відновили свою роботу влітку минулого року. Організовували лекції про мистецтво, почали робити концерти, літературні заходи. Але зараз, дійсно, у нас більше театральних подій. Наш майданчик знаходиться під бізнес-центром у підвальному приміщенні, що має статус бомбосховища і відповідає вимогам безпеки. Тож навесні ми отримали дозвіл на роботу від ДСНС. Театрали, які не отримали офіційного погодження, були дуже пригнічені таким рішенням. І вони тепер змушені викручуватися і грати на нашій сцені. Зараз у нас вже заплановані заходи до 20 січня, багато подій у будні дні. Але так було і до повномасштабного вторгнення і заборони на роботу театрів, – розповів артдиректор «ART AREA ДК» Олексій Михайлов. – Добре, що театри можуть хоч так працювати, але все одно їхня кількість значно зменшилась».

Майданчиками для більш масових подій у Харкові вимушено стали два приватні експо-холи для проведення заходів – Fabrika.space та  Radmir Expo Hall, які обладнані великими укриттями. В обох графік розписаний до лютого 2024 року.

В свою чергу, на Запоріжжі теж є обмеження на проведення культурно-масових заходів. Реалії воєнного часу наклали серйозні обов’язки щодо правил безпеки та обладнання укриттів, але не зупинили роботу закладів. У театрі імені Магара, наприклад, після оголошення повітряної тривоги показ вистави припиняється, а всі глядачі мають пройти в укриття театру або інше безпечне місце. Якщо тривога триватиме понад 45 хвилин, показ вистави скасовують, а придбані квитки стануть перепусткою на будь-яку з наступних вистав репертуару театру.

У прифронтовому Запоріжжі у підвалах палаців культури побудували концертні майданчики

Виклики воєнного часу змушують шукати нестандартні рішення, які дозволяють проводити концерти та вистави з дотриманням актуальних норм безпеки. Щоб безпечно відновити культурно-мистецьке життя у прифронтовому Запоріжжі, місцева влада та бізнес створили нові підземні концертні майданчики. 

Власник нерухомості у центрі міста відкрив для проведення заходів бомбосховище власної будівлі. «Бункер «Перемога» став першим підземним майданчиком для проведення масових заходів у безпечному форматі.

«Після початку війни та обстрілів раптово виявилося, що жодних бомбосховищ у місті немає. Тож я облаштував підвал своєї будівлі, який і будувався з цією функцією, але до вторгнення не використовувався. Був зроблений  косметичний ремонт, занесли меблі: перші заходи проводились паралельно з ремонтними роботами», – розповів підприємець Максим Дрозденко.

За його словами, бомбосховище, яке чи не єдине у Запоріжжі здатне витримати тактичний ядерний удар, під час заходу одночасно вміщує до 500 осіб. Щоб зібрати гроші на облаштування культурного хабу, Максим Дрозденко випустив і продав обмежену колекцію поштових марок із карикатурним зображенням Путіна і Лаврова, кумедні скульптури яких підприємець створив у відповідь на російську пропаганду у 2014 році.

За рік після відкриття у бункері «Перемога» вже провели кількадесят різноманітних заходів. «Бункер використовується в основному під державні програми. Жодних грошей він не заробляє, це суто соціальне навантаження», – підсумував Максим Дрозденко.

Після бізнесу на запит відреагувала місцева влада і почала створювати власну мережу відкритих просторів-укриттів у підвалах місцевих палаців культури.

У червні цього року у приміщенні колишньої машинної зали ПК «Орбіта», яке з початку війни використовувалося як тимчасове укриття, після повної реновації відкрили мультифункціональний простір «Незламний хаб» площею близько 400 квадратних метрів. Тут зробили дизайнерський ремонт, підготували санвузли, встановили сучасну вентиляцію і освітлення. Оновлене найпростіше укриття, що відповідає стандартам безпеки, дозволяє проводити різноманітні культурні й освітні заходи, а також заняття для дітей без переривання на сигнал повітряної тривоги. Зручним майданчиком вже успішно користуються не лише міські гуртки, а й організатори різноманітних шоу та концертів.

За декілька місяців аналогічне сучасне і багатофункціональне сховище площею близько 500 квадратних метрів, де одночасно може перебувати до 600 людей, облаштували і в підвальному приміщенні палацу культури «Титан». Відповідність нормам безпеки (два входи та два виходи), сучасні вентиляція і протипожежна система дала можливість проводити творчі заняття та культурно-мистецькі заходи. В той же час можливість проведення різноманітних заходів не суперечить головному завданню: приведені до ладу сховища цілодобово відкриті для мешканців міста.

«Після того, як стало зрозуміло, що лінія фронту у Запорізькій області стабілізувалася, постало питання приведення до ладу укриттів закладів культури – машинних залів, в яких після початку вторгнення кожного дня ночували  400-500 людей. Подивившись на масштаби цих сховищ, виникла ідея створити укриття подвійного призначення. У палаці культура «Орбіта» під шаром фарби ми побачили цікаві цегляні стіни, попросили [запорізького художника графіті] Дениса «Ліптона» зробити розпис, привели до ладу туалет. Сьогодні я не бачу альтернативного майданчика, де у Запоріжжі можна було б зручно і безпечно провести захід, – розповів директор департаменту культури і туризму Запорізької міськради Сергій  Білов. – Спочатку ми відмовлялися від комерційних концертів. Але нам наводили приклади інших місць, наприклад, !FESTrepublic у Львові, де також проводять концерти в сховищі. Тож ми все ж вирішили підтримати бізнес і дати можливість проводити заходи у наших укриттях».

За словами керівника міського департаменту культури і туризму, укриття користуються неабияким попитом. Щодня у «Незламному хабі» та «Титані» проводять по декілька різноманітних заходів, а графік подій розписаний щонайменше на тиждень наперед. Планується, що палац культури «Титан» стане базою для репетицій і виступів новоствореного муніципального театру «Дім актора» (об’єднання Театру танцю та театру-лабораторії Vie) та приватних театрів міста.

Зважаючи на попит та актуальність у воєнний час, у департаменті культури сподіваються, що за умови достатнього фінансування з міського бюджету мережа безпечних укриттів розширюватиметься.  

Поки у Запоріжжі відкривають більше безпечних майданчиків для проведення культурно-масових заходів, Харківська обласна рада готова до експериментів і пропонує своїм митцям створити «електронну афішу». Тобто продавати квитки через інтернет і показувати вистави у режимі онлайн – за принципом сервісів Netflix або Megogo.

«Це дасть змогу зберегти трупи та репертуар театрів, оновити його, отримувати гроші, користуючись «електронною купівлею» квитків на наші онлайн-вистави», – зазначила заступниця голови Харківської обласної ради Валерія Дзюба.

В той же час у суботу, 25 листопада, на сцені Запорізької обласної філармонії відбулася довгоочікувана премʼєра першої вистави муніципального театру «Дім актора» – музично-хореографічної драми «Івасюк. Червона рута» про життя відомого та успішного українського композитора.

«Попри війну та не низьку вартість (250-500 гривень), всі квитки були продані за тиждень до вистави. Ми запитували у Запорізької обласної філармонії, чи можливо забронювати дату для другої вистави. Але до нового року у них все заброньовано. Тобто місто і культура живе, – підсумовує Сергій Білов. – Я думаю, зараз дуже важливо, щоб у Запоріжжі відбувалися культурні події».

***

Близькість до лінії фронту або російського кордону і велика потенційна загроза ракетних ударів трансформує культурно-мистецьке життя у прифронтових містах України. Відповідальність за життя людей в умовах війни змушує владу та контролюючі органи шукати нові рішення та змінювати звичні обставини.

Найперша необхідність воєнного часу – це наявність у закладу культури обладнаного укриття, що відповідає нормам безпеки і зможе прихистити глядачів або слухачів під час сигналу повітряної тривоги. Проте переривати шоу та спускатися до сховища – це незручно і для тих, хто на сцені, і для тих, хто у залі. 

Єдине рішення, яке дозволяє без ризику повернутися до довоєнної атмосфери у глядацькій залі у місті біля лінії зіткнення, це – переїзд вистав та концертів на сцени під землею. 

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Перший Запорізький» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.