Понад 3 000 українських навчальних закладів пошкоджені внаслідок війни, понад 400 — росіяни перетворили на руїни. За даними МОЗ України 800 тисяч учнів, які навчаються у пошкоджених та зруйнованих школах, технікумах та університетах, зможуть повернутися до навчання в разі повного відновлення цих закладів.

У Великій Костромці планують відновити школу

Як і більшість шкіл області, навчальний заклад у Великій Костромці Криворізького району зруйнувала російська ракета. Росіяни обстрілювали школу двічі — у серпні та жовтні 2022 року.

До повномасштабного вторгнення тут навчалися 240 дітей, більшість з них в перші місяці виїхали разом із батьками. Проте в листопаді 2023 року, у село вже повернулися 180 дітей, але чи потраплять вони найближчим часом до єдиної школи у селі невідомо. Тому що частина будівлі навчального закладу вщент зруйнована, а друга частина будівлі після морозів та дощів вже не підлягає відновленню.

Вчителька Великої Костромки та мама одного з учнів Наталія Шишка говорить, що більшість дітей вже повернулися та продовжують навчання онлайн. Тому педагоги разом з учнями зустрічаються поза межами зруйнованої школи.

Але у перші дні після влучання місцеві та комунальні працівники, намагалися максимально швидко перекрити ОСБ-панелями пошкоджені вікна та шифером дах,щоб зберегти вцілілу частину будівлі. Тоді будівельними матеріалами мешканцям Великої Костромки допомогли благодійні фонди: «Людина в біді» та гуманітарна місія «Пролісок».

Загалом виготовлення проєктно-кошторисної документації для відновлення навчального закладу міськрада виділила близько 850 тисяч гривень, про це розповіла староста селища Ольга Шайтанова.

Миколаїв

Міста й села Миколаївської області з перших днів вторгнення опинилися під обстрілами. Тут пошкоджено десятки навчальних закладів.

Навчання у більшості шкіл відбувається дистанційно (290 шкіл) й лише учні 70 закладів ходять на навчання, як раніше. Те ж саме стосується й дитячих садочків, з яких переважна більшість спрямована на роботу онлайн (179) й лише 88 – на денне навчання.

Начальниця департаменту освіти й науки Миколаївської обласної військової адміністрації Алла Веліховська говорить, що Миколаїв «оговтується» завдяки донорам. Всього у місті зруйновано 35 закладів, серйозно пошкоджено чотири національні університети та 19 шкіл.  Понад шістдесят закладів перебували на території тимчасової окупації та лінії вогню – протягом семи місяців у цій місцевості велися активні обстріли.

На Миколаївщині є громади, де навчальні заклади зруйновані аж до фундаменту. Але сьогодні в деяких громадах іде відновлення – у школі Сухоєланецької громади встановили нові вікна, перекрили дах та облаштували нове укриття. 

З чотирьох національних університетів три зазнали серйозних пошкоджень, два з них сьогодні працюють, уже вийшли в режим офлайн.  

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Чорноморський національний університет імені Петра Могили вже відновили й навіть змогли знайти кошти на покращення матеріально-технічної бази. На повну відбудову знадобилося 10 мільйонів гривень.

Дві ракети влучили в університет уперше 17 серпня 2022 року. Одна потрапила в центральний вхід головного корпусу, а друга — у двір, на відстані 20 метрів одна від одної. Але і на цьому росіяни не зупинилися та поцілили у будівлю вишу втретє 19 серпня. Пошкодження були достатньо великі, говорить ректор університету Леонід Клименко, який приїхав у той день близько п’ятої ранку після прильоту.

Він згадує, що скрізь були вибиті двері, вікна, навколо лежало скло та каміння, у стін майоріла діра, були зруйновані вестибюль, двері та банкомат. Вранці того ж дня люди прийшли допомагати розбирати завали та наводити лад.

Фіксація руйнувань, експертиза та фінанси для відновлення університету

Усі руйнування фіксувалися в протоколі – приїжджала поліція та створювала акти. А в результаті експертної оцінки встановили, що потрібен капітальний ремонт першого корпусу, оскільки ракета пошкодила не лише стіни та вікна, а і пробила до цокольного поверху. Також були пошкоджені ще інші корпуси, але їх університет відновив самостійно.

Ректор миколаївського університету Леоніда Клименка розповів про наявний уже досвід: якщо відновлення не почати якнайшвидше, то результат дії дощів і морозів буде співмірний із тією шкодою, яку спричинило руйнування. Процес відновлення потрібно починати негайно після того, як відбувся обстріл. Тоді витрати будуть значно меншими, а об’єкт, своєю чергою, зданий в експлуатацію раніше.

Треба розуміти, що листи ОСБ — тимчасовий захист. Тому майже одразу керівництво університету звернулося до декількох будівельних організацій, замовивши вікна. 

Фактично левову частку будівлі миколаївському університету довелося відновлювати власними силами. Для цього використовували навіть відходи від тих будівельних матеріалів, які були: цеглу, металеві балки тощо. А на ті роботи, які університет самостійно не міг виконати, укладалися відповідні договори. Наприклад, відновлення стін обійшлося в 1 мільйон 300 тисяч гривень. За словами Леоніда Клименка, це ті кошти, які університет зміг знайти з власних доходів. 

Була також і допомога з місцевого та обласного бюджетів: обладміністрація надала університету ОСБ-плити й близько 500 квадратних метрів вікон. Але попри позитив, який можна побачити в написаному вище, відбудова під час активних бойових дій дуже складна, тому спочатку керівництво університету зіткнулося з такими проблемами:

•  у 2022 році в Миколаїв жодна приватна компанія не привозила скла та будівельних матеріалів;
• будівельні роботи відкладалися через обстріли окупантів;
•  фінансування не вистачало й університетський бюджет доводилося економити.

Більшість робіт з відновлення корпусів університету зробили власним коштом. Також до відбудови миколаївського університету долучилися і випускники, які зібрали понад 500 тисяч гривень. Освітяни залучили й грантові кошти від «Erasmus+», які пішли на відновлення матеріальної бази.

Відновлення університету в Кривому Розі

Криворізький державний педагогічний університет також не оминула біда: у червні 2023 року біля гуманітарного корпусу було влучання ракети в житловий будинок.

Ректор Криворізького державного педагогічного університету Ярослав Шрамко говорить, що плівка та ОСБ-листи не можуть уберегти від погоди надовго, тому майже відразу вони почали шукати джерело фінансування для нових вікон. Але першочергово правоохоронці зафіксували злочин, відкрили справу, у межах якої була проведена експертиза і нарахована відповідна сума збитків.

Відповідно певній методиці розрахунку збитків, затвердженою Кабінетом Міністрів України, було нараховано збитків більше ніж на 2 мільйони. Але треба розуміти, що не у всіх навчальних закладів є у розпорядженні такі суми бюджетів, тому криворізький університет звернувся до Міністерства освіти і науки України, яке своєю чергою знайшло можливість виділити відповідну суму на проєкт.

Заміна вікон уже почалася. Ректор також розповів, що до нового року планують замінити більшу частину пошкоджених вікон.

За даними YouControl криворізький університет 20 жовтня уклав договір із компанією ТОВ «БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ», яка зареєстрована в Донецькій області та працює з 2016 року.

Поки продовжується повномасштабна війна з Росією, на жаль, ніщо та ніхто не застраховані від повторних атак із боку ворога. Але приклади успішної відбудови доводять, що повноцінний освітній процес в Україні триватиме попри все.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «1kr.ua» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.