Підрив дамби Каховської ГЕС – найбільший акт екоциду, який росіяни вчинили з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Внаслідок цього водним ресурсам завдано збитків на мільярди гривень. Події, що відбулися в червні 2023 року на Півдні України співставні хіба що з Чорнобильською катастрофою.
«Це перший прецедент такої величини екокатастрофи після Чорнобильської АЕС. І він потягнув за собою величезну кількість небезпечних наслідків. Постраждали люди, ліси, флора та фауна, течія змила велику кількість сміттєзвалищ, трупи тварин, каналізаційні стоки. Усе це несе загрозу довкілю, а також життю та здоров’ю людини», – розповідає Юлія Мархель, лідерка найбільшого екоруху країну Let`s do it Ukraine.
Вода завдала найбільшу шкоду воді
Через підрив греблі Каховської ГЕС постраждали 150 000 га природоохоронних територій та було підтоплено 64 000 га лісу.
Лише в обладнанні ГЕС та маслосховищі до моменту підриву містилося 465 тон мастила, яке з великою ймовірністю потрапило у природне середовище. До зони підтоплення також увійшли території Херсонської нафтобази, річкового та морського портів, які є місцями зосередження паливно-мастильних матеріалів та небезпечних відходів.
В результаті підриву Каховської ГЕС близько 700 тисяч людей в Україні залишились без питної води. З проблемою водопостачання після затоплення зіштовхнулася більша частина Херсона.
«Ранок шостого червня, коли сталася катастрофа, для нас був ще одним початком війни. В магазинах – паніка та довжелезні черги. Люди розбирали з полиць продукти харчування та бутильовану воду. Жінки в черзі плакали та говорили, якщо без їжі ще можна прожити, то без питної води ми довго не протягнемо. Водопостачання в місті відключили одразу», – пригадує волонтер ГО «Спілка журналістів «Альтернатива» Олександр Щербаков.
Проблему з питною водою з перших годин затоплення вирішували волонтерські організації. Місцева влада, рятувальники, поліція і волонтери організували евакуацію людей із затоплених територій, але всіх переправити на «велику» землю на човнах під постійними обстрілами було неможливо. Тим, хто не міг чи не хотів евакуйовуватися, човнами доставляли питну воду та продукти харчування.
Затопило понад 30 об’єктів водопостачання
Росіяни ще з осені 2022 року погрожували підірвати Каховську ГЕС. Розуміючи, що це може вивести з ладу системи централізованого водопостачання та каналізації, місцева влада спільно з фахівцями КП «Херсонводоканал» попередньо обговорювала план дій.
«Спрогнозувати ріст води аж на 5-6 метрів було складно. Та ми робили все можливе. Коли зрозуміли, що наші об’єкти точно будуть затоплені, прийняли рішення про їхню консервацію – герметизацію. Це понад 30 об’єктів, серед яких каналізаційні, водопровідні помпові станції», – розповідає Олексій Савченко, директор КП «Херсонводоканал».
На п’яту добу вода почала поступово спадати, а об’єкти водоканалу – виринати з-під води.
«У нас є водовід Верхньоантонівський, який раніше забезпечував 60% потреб водопостачання Херсона, але він проходить між автомобільним та залізничним мостом. У зв’язку з постійними обстрілами та затопленням не функціонує. Загалом з шести помпових станцій водопроводу у місті працюють п’ять. З 17 помпових станцій каналізації, працює 15. Деякі свердловини так і залишаються законсервованими, адже населення міста зменшилося з 300 тисяч жителів до 70 тисяч, тож немає потреби в їхній роботі», – повідомив директор підприємства.
З перших днів підтоплення Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявляло, що існує потенційна загроза для здоров’я людей від потрапляння небезпечних відходів у природне середовище. Тож команда Держекоінспекції Південного округу брали проби води з річок Кошова, Інгулець поблизу Дар’ївки, акваторії Каховського водосховища та пониззя Дніпра – у червні показники заліза, нітратів, сульфатів та хлориду перевіщували норму в 1,5 -2,5 рази.
Протягом липня-вересня фахівці відбирали на дослідження 134 проби питної води й відхилення виявили у 87 пробах.
Ситуація в Херсоні
«Двічі на добу лабораторія “Херсонводоканалу” відбирали воду на показники безпеки. Наші фахівці брали проби раз на тиждень. Через окупацію та постійні обстріли нашу лабораторію розікрали, тому найближча до нас – була в Миколаєві. Коли вода почала відступати, фахівці перевірили стан свердловин, насосних станцій. За потреби їх повністю висушували, вичищали, фарбували. Наразі ще не всі свердловини у нашому доступі, адже тривають бойові дії» – розповідає голова Херсонського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова.
Вона заначає, що в листопаді вода в Херсоні відповідає нормам. Проте з цим твердженням не згодні місцеві жителі.
Наразі резервуари з питною водою у дворах багатоповерхівок, які завозили і встановлювали волонтери одразу після того, як зійшла «велика» вода, стоять порожні. Та й знайти їх непросто, бо не всі голови ОСББ погоджувались на встановлення, адже розуміли, що це додаткова відповідальність, – установки потребують правильного догляду, зберігання, дезінфекції ємностей, а також й їх потрібно постійно наповнювати якісною водою.
Євгенія Шуткініна разом з чоловіком проживають на першому поверсі багатоквартирного будинку у мікрорайоні Корабел, який повністю затопило після теракту на Каховській ГЕС. Зі слів херсонки, на Острові водопостачання призупинили одразу, зранку шостого червня. Вже близько першої родина покинула власну квартиру, адже вулиці стрімко затоплювало. До вечора в їхній оселі рівень води сягав понад 70 см. Додому родина Шуткініних повернулася за три тижні.
«Ще до підриву Каховської ГЕС наша вода була несмачною, але її можна було використовувати для приготування їжі та в побутових цілях. Для пиття ми купували воду у пляшках, навіть перебуваючи в окупації. Відповідно, вдома мали постійний запас води. Вона нас і врятувала після повернення, – згадує херсонка. – Після катастрофи водопостачання у будинку відновили в липні 2023 року. Вода була чорного, жовтого, зеленого та сірого кольорів із запахом болота та хлору. Нас попередили, що вона технічна і її не можна вживати. Вулицями нашого мікрорайону їздили волонтери і привозили воду, щодня видавали по дві пляшки на особу. Так ми виживали».
Про те, що вода вже придатна для споживання, влада оголосила наприкінці серпня. Після цього родина чекала на якісну воду з-під крану кілька тижнів. Розуміючи, що ситуація не покращується, звернулися на гарячу лінію Уряду України.
«Я запевняла представників Уряду, що вода у мікрорайоні Корабел жахлива. Вона технічна і не придатна для споживання. Наголошувала на тому, що тут багато пенсіонерів і варто відновити підвіз питної води до будинків, або встановити резервуари ближче. Зараз вони знаходяться на відстані 15 хвилин в один бік від нас. Для пенсіонерів цей шлях займе всі 30-40 хвилин. Понад це наш мікрорайон щодня під щільними ворожими обстрілами і зайвий раз виходити на вулицю просто небезпечно, – розповідає херсонка. – На це мені просто надіслали паперову відписку, де вчергове вказали про нормальну якість води».
Попри масові скарги та невдоволення якістю води місцевих жителів, спеціалісти наголошують, що вода в централізованій водопровідній мережі в Херсоні в тому числі в мікрорайоні Корабел відповідає нормам.
«Спочатку ми повністю призупиняли централізоване водопостачання у мікрорайоні Корабел. Та з 24 червня фахівці розпочали дезінфекцію водопровідних мереж. Для цього використовували гіпохлорит натрію Ми постійно наголошували жителям, що це технічна вода і її заборонено використовувати для пиття чи приготування їжі. Паралельно для очищення води наші спеціалісти використовували ще й ультрафіолетові лампи. А ось 15 вересня фахівці за черговими результатами відібраних проб зробили висновок, що вода у мікрорайоні Корабел відповідає нормативним показникам. Отже придатна для споживання», – наголошує директор МКП «Херсонводоканал» Олексій Савченко.
Як проблеми з водою вирішують у Миколаєві
Раніше за херсонців з проблемою водопостачання зіткнулись у Миколаєві. 12 квітня 2022 року росіяни обстріляли тут водогін, який постачає воду з Дніпра. Так, півмільйонне місто опинилось без стабільного водопостачання.
Ще за рік до підриву Каховської ГЕС у Миколаєві шукали шляхи вирішення проблеми постачання як питної, так і технічної води. Заступник голови Миколаївської міської ради Віталій Луков наголошує, ще з перших днів вторгнення влада розуміла, що проблем з водопостачанням не уникнути.
«Ще у лютому 2022 ми проводили робочі групи, на яких підіймали архіви з геолокаціями старих водогонів, великих промислових колодязів у межах міста. Ми намагалися їх запустити та взяти аналізи води. Проте в лабораторії повідомили, що вода непридатна, аби її одразу подавати до квартир».
В результаті з’ясували, що на території міста є лише два промислових джерела, які постачають сотні кубів води на добу. У зв’язку з такою ситуацією містянам радили виїжджати до інших міст.
«Коли Росія обстріляла водогін і наше місто залишилося без води, ми вирішили бурити нові свердловини. Скажу чесно, ніхто детально не вивчав територію. В нас не було часу, оскільки треба було людей забезпечити водою. Так, ми обов’язково брали проби води. А всім донорам, партнерам наголошували, що нам першочергово треба очисні установки та загалом багато питної води».
Основним постачальником питної води для Миколаєва стала Одеса – місцеві волонтери привезли за кілька місяців понад 1000 тонн. До розв’язання проблеми приєдналися й інші міста, зокрема Вінниця, Черкаси. Вони надавали водіїв з машинами для перевезення води та спеціалістів, які допомогли запустити нові свердловини.
Згодом донори запропонували встановити у різних мікрорайонах міста великі бочки – резервуари, щоб водії могли підвозити воду, наповнювати їх та їхати далі. Проте це рішення підходило лише в період осені чи весни.
«Влітку ми зіштовхнулися з проблемою цвітіння води в резервуарах, тож постійно доводилося їх дезінфікувати. З пониженням температури на вулиці розглядали варіант перенесення цих бочок з водою у приміщення з опаленням або використання спеціальних дозаторів з підігрівом. Це дозволяє воді у бочках не перетворюватися на кригу» – розповідає Віталій Луков.
Наразі в місті є 200 спецмісць, де люди можуть безкоштовно набрати питну воду. Вона подається зі свердловин, після чого проходить систему очищення Осмос, які Миколаїв отримав від іноземних донорів.
Якщо питну воду люди можуть набрати, то як вирішили питання з технічною? Особливо це питання актуальне для мешканців багатоповерхівок.
«Насправді, ми дуже боялися за системи водопостачання та каналізації. Якщо близько двох місяців відсутнє водопостачання, – каналізаційна мережа виходить з ладу. Тому ми прийняли ризиковане рішення – пустити солону воду. На початку травня 2022 року фахівці КП “Миколаївводоканал” організували водозабір з Бузького лиману. Спочатку подавали погодинно, а з червня технічна вода є у квартирах цілодобово. Показники солей у цій воді перевищує норму в десятки разів. Як результат – чавунні та пластикові труби витримують, а старі труби зі сталі почали виходити з ладу і у місті в десятки разів зросла кількість проривів», – зазначає Віталій Луков.
Про стан водогону з Дніпра та збитки, які були завдані росіянами, говорити зарано. Попри всі намагання, відремонтувати водогін неможливо, ворог продовжує обстрілювати те місце. Внаслідок підриву Каховської ГЕС помпова станція була затоплена, там зруйнована підпірна стінка, вона остаточно вийшла з ладу. Утім, як бачимо в Миколаєві знайшли вихід, хоча б частково. Жителі міста на сьогодні мають технічну воду у квартирах та будинках, водопровідна та каналізаційна системи працюють. А ось питну завжди безплатно можна набрати у спецстанціях.
Користуйтеся виключно за інструкцією
Окрім чималої кількості питної води до Херсона та Миколаєва везли і везуть знезаражуючі засоби. Зокрема спеціальні пігулки та порошки, які можна використовувати для очищення води. Та чи безпечні вони і на що варто звертати увагу під час використання? Роз’яснює голова Херсонського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Марина Малахова.
«Ті засоби, які потрапляли до нас, є дієвими. Проте, я хочу звернути увагу жителів півдня України, що під час придбання чи отримання таких засобів від волонтерів, обов’язково варто просити документи та сертифікати якості. Засоби обов’язково мають бути затверджені та дозволені МОЗ України. Нам важливо знезаразити воду, а не нашкодити. Неправильне використання може спричинити негативні наслідки, зокрема і серйозне отруєння» – наголошує Марина Малахова.
В МОЗ надають кілька перевірених та дієвих порад, як очистити воду. Знезаразити воду можна кількома варіантами. Детальніше дивіться на інфографіці.
У МОЗ виключають можливість епідемії страшних хвороб, але можуть виникнути випадки захворювань. Щоб знизити ризик виникнення інфекційних захворювань на уражених територіях, потрібно дотримуватися таких правил:
Наразі Уряд готує виділення додаткових коштів для налагодження стабільного водопостачання у Миколаєві. Для вирішення цієї проблеми уряд виділено понад мільярд гривень.
В той час в Херсоні система водовідведення та каналізації частково потребує капітального ремонту. Вже є проєкти рішення про виділення для міста коштів з резервного фонду.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Херсон Плюс» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті