З початком повномасштабного вторгнення на Кіровоградщині  були пошкоджені або повністю зруйновані 173 будівлі. Як в області відновлюють ці об’єкти, де беруть кошти та чи є ці рішення ефективними, читайте у матеріалі.

Придбали будинок коштом громади

Величезна вирва на подвір’ї, зруйнований дах, понівечені стіни та вибиті вікна. Це все, що залишилося від будинку Людмили з Помічної. 

У ніч на 29 травня 2023 року уламки збитого російського дрона залишили її родину без житла. Пошкодження також отримали ще сім сусідських будинків – в них вибиті вікна та побитий шифер на даху. «Мене в той час не було вдома, там був чоловік. Чез дах до кімнат потрапили уламки, На щасть, він залишився живий», – згадує жінка. Комісія, яка приїхала обстежити характер руйнувань, надала висновок, що це – четверта аварійна категорія, отже відновленню не підлягає. Потрібно зносити споруду до фундаменту і починати нове будівництво.

Тож родина відмовилася від отримання державної допомоги на відновлення житла. Людмила говорить, що такий варіант їм не підходив: «Ми можемо подати заявку за програмою “єВідновлення” та отримати гроші. Але мій чоловік вже на пенсії, тож немає кому займатися будівництвом, яке потребує багато часу, сил та здоров’я. Та й невідомо, скільки чекати допомоги, а жити ж нам десь потрібно».

Міський голова Помічної Микола Антошик розповідає, що річний бюджет громади становить близько 117 мільйонів гривень. На відновлення пошкодженого внаслідок російської агресії житла виділили близько 700 тисяч гривень: 500 тисяч – на купівлю житла для родини Людмили та ще приблизно 200 тисяч – на будівельні матеріали для інших пошкоджених будинків. Так, працівники комунального підприємства робили незначний ремонт, також власники пошкоджених будинків отримали по 20 тисяч гривень на заміну склопакетів: 

«Гроші виділили з резервного фонду, який закладаємо у бюджет кожного року. Це було доволі ризикове рішення, адже якби у громаді трапилася ще одна надзвичайна ситуація, нам би не було звідки брати кошти на ліквідацію наслідків. На сесії було тривале обговорення, але врешті-решт рішення ухвалили. Ми розуміємо, що в країні йде війна і навантаження на державний бюджет велике, тому вирішили не чекати допомоги, а впоратися власними силами», – говорить Микола Антошик.

Людмила зазначає, що вони з чоловіком дуже задоволені рішенням, яке їм запропонували у міській раді. Майже пів року родина живе в новому будинку: «Будинок добротний, кращий, ніж у нас був, з усіма зручностями: вода, каналізація. Попередні власники навіть бойлер нам залишили». 

У міській раді тепер не знають, що робити зі зруйнованим будинком, адже він має перейти у власність громади. Микола Антошик говорить, що зараз це питання зависло в повітрі: будинок та ділянку потрібно передати до комунальної власності, а потім знести зруйновану споруду, що, за словами міського голови Помічної, потребує значних вкладень.

Про ефективність рішення

Залучення грошей із місцевих бюджетів є одним із можливих способів фінансування відбудови в громадах, вважає аналітик політики і даних ГО «Інститут аналітики та адвокації» Віталій Набок.

Практичні кейси відбудови пошкоджених чи зруйнованих об’єктів коштом місцевих грошей вже відомі. Наприклад, Бородянська громада прийняла програму відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та створення тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб на території громади на 2022-2023 роки. На цю програму виділили 81 млн грн, з яких вже використали 69 млн грн.

«За наявності коштів в місцевому бюджеті процес відбудови може відбуватися швидше та ефективніше» – вважає аналітик.

Однак, для залучення місцевих коштів у відбудову варто враховувати наступне:

●  у липні 2022 року були внесені зміни в законодавство щодо регіональної політики. Вони також стосувалися особливостей відновлення регіонів та територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Зміни передбачають необхідність розробки та затвердження територіальними громадами, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України, планів відновлення та розвитку. Ці плани мають містити, зокрема, інформацію щодо прогнозованої потреби та можливих джерел фінансування.

●  процедура виділення грошей із резервного фонду регулюється окремим Порядком. Загалом резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету. Серед іншого, Порядок також визначає напрями, куди можуть виділятися кошти з резервного фонду. Тож при витрачанні фінансових ресурсів резервного фонду бюджету варто ретельно оцінювати чи підпадає виділення грошей під один із напрямків.

●   варто подбати про розробку відповідної нормативно-правової бази, яка визначатиме критерії, порядок надання підтримки, черговість її виділення. Неузгодженість і нечіткість процедур може призвести до утворення ризиків зловживань з боку посадових осіб.

Позитивними моментами рішення щодо виділення грошей із резервного фонду місцевого бюджету на придбання житла варто визначити:

●  швидке відновлення базової потреби постраждалих;

●  соціальну підтримку громади у розв’язанні питання, пов’язаного з наслідками воєнних дій.

«Можливим ризиком є забезпечення фінансової стійкості місцевого бюджету (що має бути оцінено за можливостями місцевого бюджету, його виконанням, обслуговуванням місцевого боргу, врахуванням зовнішньополітичної ситуації тощо)», – зазначає Віталій Набок.

Рішення щодо виділення грошей із резервного фонду варто ухвалювати індивідуалізовано. Для цього потрібно оцінити та порівняти всі переваги та ризики з урахуванням інтересів постраждалих.

Відновлення школи коштом міжнародних донорів

Школа в Суботцівській громаді зазнала пошкоджень двічі. Вперше це сталося 24 лютого 2022 року. Вдруге – 18 травня цього року. Як зазначали в Кіровоградській ОВА, ракети поцілили в інфраструктурний об’єкт, неподалік якого знаходяться школа й садок. Як наслідок, у навчальному закладі пошкоджено вікна та покрівлю. Збитки оцінили в п’ять мільйонів гривень. Тоді з місцевого бюджету виділили 48 тисяч гривень на заміну кількох дверей та вікон, але цього, очевидно, було замало. 

У громаді почали шукати можливі варіанти відбудови школи, адже мали на меті відновити навчальний процес. За 12 км від пошкодженої будівлі є ще одна школа, тож деякі класи обрали очний формат. Решта батьків відмовилися від змішаного чи очного формату, й написали заяви на дистанційну форму навчання.

У громаді почали думати про залучення міжнародних інвесторів.  «Ми подавали заявки до багатьох проєктів та міжнародних організації, намагалися привернути увагу донорів до нашої громади», – розповіла начальниця відділу освіти Суботцівської сільської ради Світлана Марікуца.

Врешті-решт міжнародна організація взялася за відновлення школи. Після підписання всіх необхідних документів навесні 2023 року почали будівельні роботи. 

Коштом ЮНІСЕФ для дітей облаштували сховище з другим виходом та туалетом. У приміщенні школи замінили вікна, двері, облаштували пандус та вбиральню для дітей з інклюзією. 

«Зараз учні навчаються у змішаному форматі, адже сховище не дозволяє вмістити всю кількість дітей та персоналу в одну зміну», – розповіла Світлана Марікуца.

У школі досі залишається невідремонтованим дах. За словами начальниці відділу освіти, пошкодження не критичні: «Ми створили проєктно-кошторисну документацію та подавали заявки у інші проєкти. Проте, поки нашу заявку не відібрали».

Переваги залучення грантів
для органів місцевого самоврядування

Безоплатність і безповоротність гранту в сьогоднішніх реаліях є його головною перевагою над іншими джерелами фінансування. Тож для громад такий вид допомоги є найвигіднішим. Такої думки дотримується аналітик політики і даних ГО “Інститут аналітики та адвокації” В’ячеслав Курило:

«Однак, чинне законодавство не містить єдиного чіткого порядку отримання грантів, а для отримання фінансування слід попередньо реалізувати деякі кроки, які допоможуть підготуватися та отримати грант на проєкт відновлення».

При цьому отримувати грантові гроші від міжнародних донорів можуть як територіальні громади (до місцевих бюджетів), так і держава в цілому (до державного бюджету).

Важливим також є те, що грант є безкорисливим, добровільним та має цільове призначення.

Де шукати донорів?

Право органів місце отримувати гранти нормативно передбачено. Однак залучити таке  фінансування достатньо непросто, особливо для тих, хто ще не має такого досвіду. Алгоритм залучення гранту вимагає певних підготовчих дій та експертних знань.

«Донором може бути іноземна держава, уряд, уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація», – підкреслює В’ячеслав Курило.

Пошук донорів доцільно вести залежно від мети реалізації майбутнього проєкту. Існують платформи-агрегатори оголошень про грантові конкурси та ініціативи, чи профільні онлайн-сторінки організацій, що висвітлюють життя місцевих громад та теж публікують інформацію про грантові можливості.

Ними (зокрема, але не виключно) є:

●  сайт Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України;

●  ресурси ГУРТ та Громадський простір – здебільшого для змінотворців у громадах;

●  сайт Всеукраїнської асоціації територіальних громад;

●  сайт Асоціації міст України;

●  сайт “Децентралізація”.

«Проте коло грантодавців є набагато ширшим та ресурси, де можна знайти грантові пропозиції, не обмежуються вищенаведеними позиціями», – акцентує В’ячеслав Курило.

Також слід враховувати, що не тільки міжнародні організації можуть надавати гранти. Українські неурядові організації в межах чинних програм можуть здійснювати субгрантування, тобто перерозподіл коштів гранту, отриманого від іноземного партнера.

Станом на жовтень 2023 року вже відновили 96 об’єктів з 123, у тому числі 90 будинків. На ці потреби спрямували 7 мільйонів 161 тисячу гривень. Найбільшу кількість грошей надали міжнародні донори – більше чотирьох мільйонів гривень. Решта – гроші з місцевих та державного бюджетів.

Жителі регіону подали 21 заявку в рамках програми «єВідновлення», з них по 12 заявках задовольнили виплати. 

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Точка доступу» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.