На правобережжі Херсонщини під водою опинилися понад 10 тисяч гектарів сільськогосподарських земель – підрив Каховської ГЕС фактично залишив без води майже всі зрошувальні системи в області. Рішенням проблеми може стати реновація колодязів, буріння нових свердловин, а також відродження тепличного господарства та рибальства.

Як Каховське море перетворювалося на пустелю на власні очі бачили жителі Нововоронцовки, що 90 км вище по течії Дніпра від ГЕС. У березні 2022 року це селище стало лінією фронту. І хоча окупантам не вдалося захопити населений пункт, вони зробили все можливе, щоб місцеві жителі щоденно страждали або простіше кажучи «засихали» від нестачі води. 

Жителька Нововоронцовки Тетяна Фоменко від початку повномасштабного вторгнення лише на три місяці змогла залишити власний дім. Її будинок постраждав від ворожих обстрілів. Покрівля – в дірках, а від дощу рятує спеціальна плівка. 

«Вода відходила поступово. У людей була паніка, бо ми розуміли, що обміліле водосховище означає відсутність централізованого водопостачання. На початку червня місцева влада закликала нас запасатися водою. А вже за кілька днів централізоване водопостачання зникло. Уявіть, що означає влітку опинитися без води. Її не було навіть, щоб заповнити бочку літнього душу», – згадує Тетяна. 

Голова Нововоронцовської селищної ВА Андрій Селецький розповідає, що в листопаді цього року три з чотирьох свердловин обміліли. Є ще старий водогін, пориви на якому також сповільнюють подачу води до житлових будинків.

Назбирати води для власних потреб селяни могли, але рослини на городах згоріли під пекучим сонцем.

«Водопостачання у нас немає. Влітку цього року намагалися посадити городину. Аби хоча її поливати, я носила воду в бідонах з найближчого колодязя. Інколи навіть і під обстрілами. Але більшість рослин посохли, на деревах також не було врожаю, ще й шкідники активізувалися», – розповідає жінка. 

Без води та врожаю жителі Нововоронцовки все частіше замислюються – чи зможуть й надалі тримати домашню птицю та іншу худобу? А про риболовство у селищі, в якому рибалили майже усі, годі й мріяти.

«Риба пішла за течією, – наголошує Тетяна Фоменко. – Раніше ж вона завжди була на столах у жителів Нововоронцовки».

Наслідки затоплення

Від наслідків злочину країни-агресорки постраждала й Миколаївщина – місцеві жителі публікували у соцмережах відео затоплених угідь, врожаями з яких вони заробляли кошти на життя. 13 населених пунктів були частково чи повністю затоплені. Найскладніша ситуація виникла в Афанасіївці – селі, з трьох боків оточеному заплавами й озерами. Населений пункт на кілька днів залишився без транспортного сполучення і практично перетворився на острів.Місто Снігурівка, розташоване на березі річки Інгулець, теж не врятували від затоплення. Місцева жителька розповідає, що після восьми місяців окупації ще й вичерпувала брудну воду з власної оселі та спостерігала, як вода поглинає цілі городи та поля:

«Проблеми з водою виникли з перших днів після підриву Каховської ГЕС, бо частина свердловин знаходяться біля річки. Їх одразу затопило. Коли вода зійшла, вони потребували очищення та ремонту. Коли через пару тижнів повідомили, що нам повернули технічну воду, ми з чоловіком деякий час не вживали її –боялися отруїтися».

Голова міської ВА Іван Кухта просив людей утриматися від поливу городів та присадибних ділянок, а також не використовувати воду з-під крана. Для місцевих організували систематичних підвіз питної води та безплатну пральню. Загалом без питної води люди залишалися понад два місяці. 

Чимало приватних будинків знаходяться недалеко від річки – замість того, щоб збирати врожай, вони спостерігали, як овочі гниють від брудної води, а земля перетворюється на багнюку.

За даними Снігурівської МВА, внаслідок підриву Каховської ГЕС було підтоплено понад 200 городів.

Якість питної води

Одноголосно жителі Снігурівки та Нововоронцовки нарікають на якість води, що тече з-під крану. 

«Вода солона та гірка. З’явилися проблеми зі шлунком, кишківником. Що ми п’ємо, з якими домішками, і як воно в результаті відобразиться на нашому організмі? Не знаю! Тому вважаю, що нашій владі зарано відмовлятися від допомоги волонтерів, які систематично забезпечували нас питною водою», – каже жителька Нововоронцовки Тетяна Фоменко.

Директор Національного природного парку «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая повідомив, що ситуація з питною водою час від часу змінюється не в найкращий бік. Заміри свідчать про відходження ґрунтових вод на 5-6 метрів. Далі ситуація може тільки погіршуватися. 

«Якщо свердловини по правому берегу раніше були на рівні 75 метрів, то нині це буде 80-90 і більше метрів. Надалі це відображатиметься на будівництві цих свердловин, очисних спорудах на них та витратах електроенергії, яка має підняти воду з глибини. Формула води значно змінилася – стала більш солоною та вапняною, тобто вже не така прісна», – каже Олексій.

Щодо Снігурівки, то 18 серпня фахівці вчергове взяли проби води і повідомили, показники якості повернулися до того рівня, який був у селищі до підтоплення. Попри це, родина Анжеліки продовжує купувати воду у магазинах. 

«Якщо вода прозора та не містить зайвих запахів, це ще нічого не означає. Варто розуміти, що після підриву ГЕС велика течія змивала все на власному шляху. А це і фермерські поля, кладовища, склади з хімікатами. Поки нас не приєднають до нової свердловини, ми не плануємо вживати цю воду», – наголошує жінка. 

Спільно з місцевою владою та експертами над дослідженням водойм після підриву Каховської ГЕС працюють волонтери, екоактивісти найбільшого екоруху Let`s do it Ukraine та Українським науковим центром екології моря. Вони здійснюють забір та аналіз води –  вміст нафтопродуктів, токсичних металів (цинк, кадмій, миш’як) та хлорорганічних сполук перевищує граничнодопустимі концентрації. 

ВО директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін наголошує, що такі метали як цинк та кадмій є токсичними для багатьох видів водних організмів, особливо у високих  концентраціях. 

«Вони можуть впливати на репродуктивні, ростові та інші біологічні процеси у морських організмів. Навіть якщо окремі види можуть витримувати високі рівні міді та цинку, ці метали можуть накопичуватися в ланцюгу харчування, що призводить до ще більших концентрацій в організмах, які знаходяться на верхніх рівнях харчового ланцюга, таких як морські ссавці або люди. Люди, які їдять морепродукти, річкові біоресурси, або п’ють воду, що містить високі рівні міді або цинку, можуть зазнавати проблем зі здоров’ям, зокрема проблеми з печінкою, серцем, нирками або нервовою системою. Деякі хлорорганічні речовини мають період розпаду 10-20 років», – розповідає пан Віктор.

Зникнення Каховського «моря» має й позитивні аспекти для розвитку Нововоронцовської громади. Зі слів очільника Андрія Селецького, територія громади збільшилася на 10 квадратних кілометрів. Це – орна земля, яку в господарських цілях не використовували понад 70 років.

Тут відроджується раніше затоплений Великий Луг, де раніше були річки, озера та болота. Тож  наявність нової родючої території дозволяє відродити сільське господарство. 

«За підтримки програми «Добре» від USAID, що виділяє кошти на економічне відновлення, ми хочемо зробити комунальні теплиці як стимул до бізнесу», – говорить Андрій. 

Щодо рибальства, то без Каховського водосховища відродити його реальніше. Адже водосховище було штучним та майже не мало течій. А ось маленькі річки, що продовжують пробиватися із сухої землі, будуть гарним місцем для нересту. 

Представники Нововоронцовської влади переконують, навіть без відновлення Каховської ГЕС та Каховського водосховища у громаді не буде проблем з водопостачанням.

«До того, як створили Каховське водосховище на території цього басейну було більше населених пунктів, в яких проживало більше людей, ніж зараз. І вони були забезпечені водою. Це були колодязі, невеличкі системи водопроводу, які й  зараз рятують людей. І я вважаю, ми прийняли правильне рішення, коли запустили проєкт щодо реновації колодязів. До того ж, в селищі Нововоронцовка є степова річка Тернівка. Вона обміліла та змінила руслу, але якщо її розчистити та відновити – ми матимемо повноводну річку й доступ до води», – додає Андрій Селецький.

Рішення

За майже пів року після підриву Каховської ГЕС у Нововоронцовці вдалося віднайти старі колодязі, запломбовані свердловини, зібрати кошти на реалізацію проєкту «Реновація старих колодязів, створення ручних помп». Загалом проєкт потребує фінансування у понад 118 тисяч гривень. Кошти допомогли зібрати українські та іноземні волонтерські організації.

«У червні ми знайшли 10 запломбованих свердловин, дві з яких працюють і частково забезпечують людей водою. Колодязям вже понад 100 років і вони були у занедбаному стані. Ми їх очистили, взяли проби води і як виявилося, її можна використовувати в побуті», – наголошує Андрій Селецький, голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації. 

Наразі Нововоронцовська та Снігурівська громади мають й одне спільне рішення щодо відновлення якісного водопостачання у будинках місцевих жителів. Зокрема, мова йде про буріння нових свердловин. 

«Ми отримали фінансування і пробурили п’ять свердловин в трьох мікрорайонах. Запуск нових свердловин вирішує одразу дві задачі. По-перше, дає якіснішу воду до будинків мешканців мікрорайонів. По-друге, мікрорайони тепер стають практично автономними та незалежними від центральної мережі водопостачання. Тим самим було скорочено відстань на кілометри від основних свердловин до споживачів», — розповів Іван Кухта.

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України, який був створений командою редакції «Херсон Плюс» у колаборації з редакцією журналу «Хмарочос». Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.